У Городоцькій громаді активно підтримують українських військових та допомагають вимушеним переселенцям. Жителі сіл і міста збирають продукти, готують різні страви (ліплять вареники, варять картоплю, готують борщі) для військовослужбовців кількох військових частин. Вчителі і молодь плетуть маскувальні сітки для захисників. А група пенсіонерів із золотими руками, так звана бригада «Совбез-Бронетехніка», взялися відремонтувати три одиниці техніки. Вони вже раніше, починаючи з 2015-го, відновлювали техніку для військових, взятися за старе змусила війна. Про це розповів Сергій Щур, заступник начальника відділу культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міськради.

На Городоччині більше двох тисяч ВПО поставлено на облік. Більшість із них проживають у рідних, друзів і знайомих, значна кількість — у приміщеннях освітніх закладів сіл Кремінна і Лісоводи. Двоє висококваліфікованих переселенців працевлаштовано у лікарні: лікар-рентгенолог, яка працювала у Київському національному інституті хірургії і трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, і неонатолог із Запоріжжя.
100 рацій «Моторола» передали жителі міста-побратима Сохачев (Польща), інформує Сергій Анатолійович. Вони знадобляться військовим і поліцейським, які забезпечують охорону порядку в громаді. До слова, до міста з Польщі прибуває чимало гуманітарної допомоги.
У Городоцькому краєзнавчому музеї щовівторка проводяться безкоштовні екскурсії для внутрішньо переміщених осіб, які взяті на облік у міській раді. Для них також організовано безкоштовний магазин вживаного одягу в міському Будинку культури. Не обійшлося й без креативу: в центрі міста (за ідеєю місцевого активіста Дмитра Полюховича та реалізацією городоцьких художників Сергія Коропатви та Леона Радюка) з’явився банер із фразою-відповіддю українських солдатів з острова Зміїний російському окупаційному кораблю, який пропонував здатися. А днями на площі поряд із банером звучав Славень України.