Пасіку чоловіка з понад сотнею вуликів доглядає, жителька села Малі Жеребки - Зоя Шевчук. Він зараз на фронті, як і двоє синів. Про це розповіла Суспільному жінка. Поки чоловіки захищають Україну, вона самостійно веде все домашнє господарство і чекає рідних з перемогою. Каже, знає, що чоловік повернеться до бджолярства, тому й підтримує його справу, як це робить дивіться у сюжеті.

 

З нагоди століття першого українського перекладу історії про Бджілку Майю в Ужгороді, поблизу крайового будинку «Просвіти», їй відкрили мініскульптуру.

Німецьку казку Спиридон Черкасенко переклав і опублікував 1924 року в україномовному журналі для дітей та юнацтва «Пчілка», який виходив в Ужгороді. А вже пізніше за цим текстом були зняті мультфільми, на яких виросло ціле покоління.

Колективу виробничо-комерційної фірми «Славутич» жителі Хмельниччини завдячують за тисячі кілометрів збудованих газопроводів, об’єкти газового постачання, теплі оселі. Упродовж 27 років очолює цю професійну команду Олександр Варук, людина, наділена хистом організатора й господарника.

Надворі в зелені та квітах розкошує літо, пора, яку так любив Сергій. Цвітуть троянди, достигають вишні, наливаються соком яблуні, але…вже не бачить цього чоловік, якому судилося відійти у вічність у 54 роки. Та про все за порядком.

Щоразу, коли на Хмельниччині віншують наших шанованих іменинників-довгожителів, з’являється відчуття особливої гордості за наш край, наших людей, які сьогодні для своїх наступників є уособленням безцінної мудрості й досвіду прожитих років. А їх, за плечима подолян, які перейшли столітній рубіж, так багато… Життя випробовувало їх на міць важкими часами, бо довелося витримати голод, фашистську навалу Другої світової війни та кровопролитну війну, розв’язану росією, яка триває вже десять років… Ці люди – ціла епоха, наш взірець незламності духу й волі, наш дороговказ для життя, в якому треба все витримати й пройти.