Чотири місяці поспіль я проживала в Німеччині. Так склалося, шукала притулку від страхітливих новин і вибухів у рідній Україні. А ще хотіла полікуватися, адже, як відомо, в цій країні медицина на високому рівні. Та не розповідатиму про медицину, це тема окремої розмови. Також не стану описувати враження від менталітету німців, скажу тільки, що ця нація суттєво відрізняється від нас.

Знаному подільському історику, культурологу, музиканту, педагогу, краєзнавцю, науковцю, а також архівісту Петру СЛОБОДЯНЮКУ — 75!

Не знаю, чи буде якась реакція на мій лист, але, принаймні, я викажу свій біль. Упевнена, що проблема, про яку йдеться, ятрить серце і душу багатьом людям, які відправляють своїх синів, чоловіків на фронт. Хлопці наші стоять стіною, віддають життя у боротьбі з клятими окупантами, а нас, батьків, мучить думка, чи забезпечили ми  їх найнеобхіднішим?

Воїн з Хмельниччини 11 місяців проходить реабілітацію після травми хребта, щоб стати на ноги.

21-річний лейтенант Юрій Стецюк зі Старокостянтинова Хмельницької області 11 місяців прикутий до крісла колісного після бойового травмування, котре отримав під Слов’янськом. Донині після перелому хребта офіцер не відчуває стоп. Юрій Стецюк розповів Суспільному про свою коротку службу на посаді командира танкового взводу і про довгу реабілітацію.

Протягом травня в Деражнянському міському історичному музеї проходила особлива виставка, бо насправді експонувалися не лише твори, а саме крізь них з глибини душі митця зазвучала ціла історія, історія з життя Героя-Захисника України…