Віталій Українцев загинув за наше з вами мирне небо, за світле завтра України. Ще в травні 2014 року герой вступив до лав батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1» та виконував завдання у зоні проведення тоді ще антитерористичної операції в межах Донецької області. 14 вересня, поблизу села Первомайське, екіпаж добровольця вступив у нерівний бій з диверсійною групою бойовиків. Під час цього бою Віталій загинув. Посмертно він нагороджений орденом «За мужність».

Житель  села Шустівці, що на Кам’янеччині,  Сергій Михайлович (ім’я змінено з етичних міркувань) – звичайний сільський трудівник, на  долю якого випало чимало важких   випробувань. Пенсію, як і більшість сільських трударів, заробив мінімальну. Та все було б нічого, але підкачувало здоров’я, не склалось із сім’єю. Тож у  пенсійному віці не мав ні жінки, ні дітей,  жив у давно неремонтованій, яка взимку днями могла не опалюватися, хаті. Дати собі раду йому було ой як нелегко.

У поштовому відділенні села Кремінна на Городоччині не один рік працюють Лілія Козак, заввідділенням, та Валентина Поворознік, листоноша.

У тих надмірно болючих сльозах, що не сміли скотитися з очей мужніх, змішалися радість зустрічі і незагойний біль утрати побратимів. А ще – пекло спогадів, які лягли надто раннім інеєм на скроні, зморшками на чоло, глибокими шрамами на серце. Шоста річниця трагічних подій у Донецькому аеропорту традиційно зібрала на Хмельниччині легендарних воїнів 90-го батальйону, ветеранів та воїнів АТО/ООС, рідних героїв, капеланів, волонтерів. Зринули в небо військові салюти і до могил Івана Зубкова, Героя України, ім’я якого нині носить батальйон, та побратима Василя Григор’єва, а також до Дошки пам’яті героїв АТО та героїв Майдану у Деражні лягли квіти.

Із Едуардом Йосиповичем Пашинським мали честь познайомитися цьогоріч у стінах редакції його улюбленої газети, бо «Подільські вісті» він читає і шанує вже багато років. Отож і прийшов до нас на розмову про своє непросте життя, пройдені шляхи, пережиті радості й печалі, бо їх назбиралося чимало.
Найбільше зараз турбує учасника війни, в якого здоров’я вже давно підводить, рівень життя пенсіонерів, точніше — виживання. Бо оплатити лікування, купити продукти (з нинішніми високими цінами) після оплати комунальних платежів одинокому пенсіонеру геть непросто.