Ім’я Юлії Михайлівни Шелест добре відоме в Лісоводах. Щоправда, багато хто називає її «Коровайниця». І криється в цьому, другому, імені – і повага, і вдячність, і захоплення.

Авжеж. І навіть нині, у складний карантинний період, листоноша завжди приходить до людей. Бо пошта, як важливий стратегічний об’єкт, працює. Саме вона забезпечує зв'язок найдальших сіл зі світом. А тому й працює навіть під час карантину.

Двоє дівчаток, семи та дев’яти років, і їхня на дев’ятому місяці  вагітна тридцятиоднорічна мати більше місяця жили у власноруч змайстрованому наметі в прибережній зоні Південного Бугу,  на перехресті Прибузької та Старокостянтинівського шосе в обласному центрі. Змайстрували піч, на якій готували, і навіть посадили цибулю. Умови, в чагарниках та очереті, зрозуміло, жахливі. Без води, елементарних засобів гігієни, повна антисанітарія. Біля імітованого житла гори одягу, посуд… З жахливих умов голодних брудних діток врятували працівники ювенальної превенції міського відділу поліції на чолі з начальником ювенальної превенції   ГУНП в області Сергієм Цимбалюком.  

Микола Данилович Максимчук і донині несе почесну місію – дбає про ветеранів Білогірського району ще з часів її створення. Сьогодні залишилося лише кілька фронтовиків, тож їм голова організації намагається приділити максимально уваги. В приємній розмові з надзвичайно доброю людиною, ми й дізналися чимало цікавих моментів з життя пана Миколи.

Ця новина стала чи не топ №1 в усіх соціальних мережах та ЗМІ: автобус з Івано-Франківська привіз у Глушківці, що на Ярмолинеччині, 19 ромів. Ті звернулися до міського голови Івано-Франківська, аби надав їм транспорт, бо, мовляв, карантин, базари не працюють, жити ні на що. На Хмельниччині ж мають родичів і уже (в докарантинний період) встигли придбати хату: ціна влаштувала – 2000 доларів, тоді, як у тій місцевості в рази дорожче. Влада Івано-Франківська забаганку чи то прохання виконала одразу: перевірили на відсутність коронавірусу й транспорт надали (втім, у деяких ЗМІ все ж просочилася інформація, що там нібито недружно жили роми з місцевим населенням й начебто був скандал із владою).
У Глушківцях такій кількості гостей, та ще й у складний період розгулювання вірусу, та й багатьох інших хвороб, туберкульозу в тім числі, зраділи не дуже. Місцеві кажуть, бояться тепер і дітей самих відпускати, й погреби відкритими залишати, й чи городина вціліє, не знають.