Надрукувати
Категорія: Новини
Перегляди: 8422

 Із полудня і аж до першої години ночі в понеділок у Віньковецькому районному суді тривало обрання запобіжного засобу трьом братам Олегу, Володимиру та Леоніду Добрянським із Слобідки-Охрімовецької Віньковецького району. Вдосвіта в п’ятницю вони так побили односельця Миколу Колтуновського, що бідолаха мало не віддав Богові душу.
Як переконують селяни, брати тероризують та залякують своїми жорстокими вчинками їхнє село вже понад десять років. Однак тепер терпець громади урвався, отож вона збунтувалася проти «вовчих законів» сім’ї Добрянських. Боронити правду в районному судді двома автобусами приїхали півсотні жителів Слобідки-Охрімовецької. Згуртували людей – спільний відчай та страх.

Драма на світанку
Кажуть, світанок – це найкращий час, коли, очистившись від суєти буднів, ми ніби народжуємося знову. Та саме в цей час, у п’ятницю на початку шостої ранку, Слобідку-Охрімовецьку пронизав людський крик. Упродовж півгодини, як доводить слідство, місцевого жителя Миколу Колтуновського, жорстоко били троє братів Добрянських.
Миколу в селі знають як порядного, спокійного чоловіка, батька трьох маленьких дітей.
Свідок Наталя Лебідь розповідає: «Скандальні Добрянські — неадекватні, дуже агресивні люди. Цього разу їм потрапив під руку Микола, а міг бути будь-хто з нас. Брати накинули йому на шию мотузку, стягнули з мотоблоку й заволокли до себе під ворота. Придушеного, непритомного, його били й били. Він то приходив до свідомості, то втрачав її...

За словами медиків, ще хвилини чотири й свого пацієнта вони б вже не врятували. Головний лікар Віньковецької райлікарні Сергій Ковальський каже – хворого доставили в критичному стані. У нього політравма, множинні переломи ребер, пробиті легені, струс мозку, велика странгуляційна борозна шиї, напружений пневмоторакс, травматичний шок 2-3 ступенів.
Миколу ми провідали відразу, як його перевели з реанімації. Чоловік, на якому живого місця немає, скаржився, що зашморг на шиї відчуває й досі (сліди від нього ми побачили ще з дверей). Четверту добу, як зізнався, він не може ні їсти, ні спати:
— Колять знеболююче, тоді можна жити.
— Тамуєте образу?
— Ні. Хіба ж можна на мерзоту ображатися? То тато з матір’ю їх так виховали. Мене б’ють, а вони стоять поруч, тішаться, сміються. Ще й каже один з братів, а давай, Галько, на нього відро нечистот виллємо! Вони не кажуть, мама, кажуть, Галька…
Людський крик про допомогу
У понеділок Слобідка-Охрімовецька — ніби вимерла: селяни виїхали до Віньковецького районного суду. З ними й Охрімовецький сільський голова Сергій Козачок, на думку якого, йдеться навіть не про важке побиття людини, а про замах на її життя. Якби не цей випадок, то громада, мабуть, і далі жила б в суцільному страху перед родиною Добрянських. Тепер же в людей засвітилася надія на те, що зло буде покаране.
Забачивши пресу, Леоніда Штойко дарує нам копію звернення до правоохоронних органів за підписом 72 чоловік, в якому люди просять суд у жодному разі не випустити своїх односельців, братів Олега, Володимира та Леоніда Добрянських, з-під варти. Відразу робить заяву ще й на камеру телевізійників, мовляв, якщо братів випустять, то з нею може статися всяке…  
— Ми їх всі боїмося! Вони за найменшого приводу кидаються на людей, як вовки, з палицями, ножами, сокирами. Навіть дітей наших — і тих — звідусіль женуть, лають, погрожують їм. Це триває років 14. І чим більше ці хлопці підростають, живуть, тепер вони вже дорослі чоловіки, тим більше в них агресії.
 Обступивши нас, власну історію, як з фільму жахів, здається, готовий розповісти кожен.
Володимир Великий. Два роки тому жену я череду, а в Добрянських у цей час худоба на прив’язі збуцалася так, що корова рога збила. Тож вони вирішили помститися. Наступного дня, коли жінки пасли череду, один із братів вибіг, облаяв жінок і перерубав гострою сапою корові ногу вище коліна. Бачили б ви, як вона мучилася, повзала, качалася в крові, обліплена мухами... То страшне!
Леоніда Штойко. Мій чоловік посадив попід нашу оселю вздовж дороги горішки. А вони пригнали й прив’язали мені два бики. Я їм кажу, заберіть, хай ті горішки трохи підростуть, заганяйте мені, як так хочете, кажу, краще в сад. Взяла та й відчепила штирі з припону. Один з них підлетів до мене, приклав мені того штиря до живота й каже – зараз заколю тебе, а кров спущу, як з льохи…

Віта Луцюк. Брати розвели в селі таке свавілля, що ми свою худобу не маємо куди припняти. Ні ми, ні наші діти не маємо права ні в долину піти, ні в сад, нікуди. Сімейство Добрянських тримає 30 корів і чотири коня. Тож все навкруги вважає своїм. Куди б ми не звернулися, а правда завжди на їхньому боці.
Наталя Лебідь. …Коли з військкомату приходили одного з братів брати в армію, повибігали з сокирами. Проводили ми газ, хто заплатив, той і підключився. Вони ж підключилися самі. Коли ж контролер приїхав газ їм відрізати, то вони так побили ту людину, що вона більше місяця в лікарні лежала. Наші люди не на жарт налякані, тому так просимо допомогти нам.
 Розповіли селяни й те, що між сім’ями Добрянських та Колтуновських зав’язалася давня ворожнеча. Кілька років тому один із братів вже побив дружину Миколи. Той, звісно ж, за неї вступився, однак справу правоохоронці повернули так, що жертва ще й змушена була виплатити своїм кривдникам дві тисячі гривень.
З’ясувалося, що чотири роки тому хтось спалив Добрянським сінники. Ті відразу ж запідозрили своїх «неприятелів». Аби довести протилежне, Наталя Колтуновська раз по раз намагалася стати учасницею телепрограми «Говорить Україна», сподіваючись на журналістське розслідування і на те, що їх невинність доведуть на поліграфі. Тепер же, після драми, яка розгорілася в п’ятницю, жінка всерйоз запанікувала.
…Мій чоловік лежав на землі без свідомості, помирав, а вони ж з мене насміхалися і казали: ти і твої троє дітей будете трупики. Я прошу вас, молю, допоможіть!  Я одна з трьома дітьми і сліпою мамою залишаюся у хаті! А що, як їх відпустять?!
 Із залу судового засідання
Суд по кожному з братів Добрянських тривав окремо. Їм усім інкримінують вчинення кримінального правопорушення за частиною 2 ст 121 ККУ, нанесення тяжких тілесних ушкоджень. Присутній на суді батько підозрюваних вини своїх дітей не визнав. І він, і брати вважають винними в багатолітній ворожнечі на побутовому ґрунті своїх односельців. Та навіть один заявлений з їхнього боку свідок до суду не з’явився. Люди переконують: свідчити той мав лише під тиском братів. Натомість свідків з боку потерпілого раз по раз слухали до настання ночі.
Якщо ж у підозрюваних було три адвокати, то інте-реси потерпілого та цілого села захищали лише прокурор та слідчий. Загалом, до справи доєднали допити 22 жителів села.
На жаль, як стало очевидним на суді, низький рівень юридичної освіти населення, неграмотні дії односельців, зіграли не на користь громади. Навіть такий свідок, як голова Охрімовецької сільської ради, незважаючи  на численні усні скарги людей на вчинки братів Добрянських, не мав від них жодної письмової заяви. Тобто, мова тут про правовий бік справи. А він, як відомо, не останній аргумент у судочинстві.
За кінцевим вердиктом слідчого судді Олександра Потапова Олега Добрянського взято під варту на 60 діб із внесенням застави 50 тисяч гривень, Володимира Добрянського, якого люди називають найжорстокішим з братів, взяли під варту на 60 діб без застави. Третього, Леоніда Добрянського, випустили з-під варти прямо із зали суду. Через очевидне затягування суддею засідання строк тримання під вартою з часу затримання, а це 72 години, якраз пізно ввечері минув. Доводів його винуватості з боку прокурора та слідчого виявилося недостатньо. Однак чоловіка взяли під цілодобовий домашній арешт на 60 діб.
Селяни кажуть, що 50 тисяч застави для цієї сім’ї – копійки. Вони доволі заможні. А от слідчий Юрій Вознюк людей запевнив – пильнуватимуть за хатою Добрянських вдень і вночі. Та, схоже, «судний день» для жителів Слобідки-Охрімовецької на цьому ще не закінчився. Як розгортатимуться події далі – слідкуватимуть і «Подільські вісті».