Надрукувати
Категорія: Орбіта краєзнавця
Перегляди: 5132

400 років тому на ярмарку в Кам’янці відбулася прем’єра трагедії і двох інтермедій.

У 12 номері журналу “Киевская старина” за 1883 рік надрукований унікальний і дуже рідкісний твір – дві інтермедії початку ХVII століття. Зберігся він у польській транскрипції у зібранні відомого польського письменника Ігнація Крашевського.
Називається твір “Трагедія або образ смерті пресвятого Іоанна Хрестителя, Посланника Божого, в 5-ти діях, з додаванням двох інтермедій, написаних Яковом Гаватовичем, вчителем вільних наук та філософії у Львові”. Ці інтермедії були представлені на суд глядачів у день Св. Іоанна Хрестителя 1619 року на ярмарку в Кам’янці.
Унікальність твору полягає в тому, що він зберіг зразок розмовної мови кінця ХVI – початку ХVII століття. А крім того, в одному з епізодів міститься перелік страв, які споживали наші далекі, так би мовити, пересічні предки. Так ось, один з героїв інтермедії перераховує, що варитиме у горщиках, які він придбав на ярмарку:
Стецько:
  Хоть видиш горшков много, що-м до дому свого
  Тут покупив на ярмарку, – купилем і тую мірку,
  Що будем собі з ней пити, – та питаєш, що варити
  Буду? Ось в тоім борщика, в тоім ягли до молока;
  Коли риби достанемо, в тоім коропи розписто,
  В тоім капусту густою, в тоім розпустимо лою,
  До гороху, оттак знаєш, та і пирогов ся наїш;
  В горщику їх поваремо, та і в тим шпирок насмажемо.
  Та що бись хотів иншого?
  Що маєм, наварим много.
Якщо з більшістю перерахованих тут страв усе зрозуміло, бо їх із задоволенням споживають і сучасники, то деякі з них потребують пояснень. Так «ягли до молока» – це густа каша, яка розбавлялася кип’яченим молоком. Окрім каші «ягли», готувалися також логаза, кулеша, колотнюха, затерка, мамалига. «Розпустимо лою» – малось на увазі розтопимо козячого чи овечого жиру. «Шпирок насмажемо» – шкварок насмажимо. У білоруській мові шкварки й досі називаються шпирками.