Якби ще десять років тому хмельничан запевнили, що на сцені обласної філармонії будуть відбуватися (з аншлагом!) повноцінні класичні оперні вистави мовою оригіналу, приміром — італійською, більшість сприйняла б це з недовірою, а то й скептично: мовляв, наш культурний простір, на жаль, не сформований світовою оперою. Втім мудрі радять: ніколи не кажи «ніколи».
З появою в обласній філармонії молодого випускника Львівської музичної академії, кандидата мистецтвознавства, диригента Олександра Драгана стерео-
типи почали розвіюватись. Очоливши цей мистецький заклад у 2009 році, Олександр Драган зумів здійснити раніше неможливе: прищепити хмельницькій публіці стійку любов до класичного мистецтва, а філармонійну сцену — зробити постійно діючим майстер-класом для виконавців. Нині віртуозні концертні програми камерного і академічного симфонічного оркестрів, міжнародні музичні фестивалі, спільні мистецькі проекти з відомими виконавцями України та світу стали візитівкою Хмельницької філармонії.
Мистецькою вершиною цьогорічного сезону стала прем’єра опери Джакомо Пуччіні «Тоска», яку хмельничани та гості побачили 29 жовтня. У переповненому залі — цілковитий аншлаг: адже побачити повномасштабну класичну оперу, причому — італійською мовою, в Хмельницькому — просто неймовірно. Раніше нашим любителям оперного співу доводилося їздити до Києва чи Львова. Щоправда, два роки тому хмельницька публіка отримала перші оперні враження: на філармонійній сцені були успішно поставлені фрагменти опери С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» у виконанні філармонійних колективів і солістів. Прологом нинішньої хмельницької прем’єри всесвітньо відомої опери італійського композитора ХІХ століття став перший міжнародний фестиваль оперного мистецтва та класичної музики «Опера в мініатюрі», який з 3 по 11 липня проходив у Кам’янці-Подільському. Саме «Тоска» Дж. Пуччіні, яка зібрала на кам’янецьку сцену інтернаціональний склад виконавців (Україна, Грузія, Італія) стала родзинкою фестивалю, а Хмельницький академічний симфонічний оркестр отримав найвищу оцінку журі.
У Кам’янці–Подільському тоді також виконувалась опера, і ось через три місяці — повномасштабне дійство на головній обласній сцені — філармонійній. Тригодинна сценічна вистава у супроводі симфонічного оркестру під віртуозним диригуванням пристрасного і витонченого Тараса Мартиника вже стала історією подільської культури. Фактично, подібні акції, які вимагають величезних зусиль, одержимості у професії, у таланті можна з цілковитою упевненістю назвати мистецьким волонтерством, просвітництвом задля високої культури.
Хмельницька сцена зібрала у прем’єрі представників різних мистецьких шкіл, різного досвіду, але об’єднаних любов’ю і умінням цю любов донести до публіки. Загалом в оперній виставі взяли участь понад сто чоловік: академічний симфонічний оркестр (керівник Сергій Леонов, диригент програми Тарас Мартиник), академічний муніципальний камерний хор (художній керівник — заслужений діяч мистецтв України Ігор Цмур), зразковий дитячий хор ДМШ № 1 «Подільські солов’ї» (художній керівник — Наталія Бухта). Своєрідним мистецьким десантом став колектив талановитих виконавців: головну партію — співачки Флорії Тоски виконувала кам’янчанка, лауреат міжнародних і всеукраїнських конкурсів, лауреат міжнародного вокального проекту «Лучіано назавжди» Олена Лютаревич, партію художника Маріо Каварадоссі — відомий український співак Сергій Гонтовий, драматичний тенор, у минулому соліст Донецького академічного театру опери і балету імені А. Солов’яненка, а тепер — соліст Харківського національного академічного театру опери та балету, один із найкращих вітчизняних виконавців цієї ролі. Блискуче впорався з роллю жандарма Скарпіа соліст Хмельницької філармонії Степан Дробіт, а молодий співак Андрій Кримінський, лауреат всеукраїнського конкурсу «Нові імена», виконував партію втікача-республіканця Анджелотті. Співак із Польщі, бас-баритон Войцех Елбановський озвучив кумедного церковного Різничого. Тенору Олегу Лановому, солісту Львівської опери, дісталась партія Сполетти, а молодому солісту академічного ансамблю «Козаки Поділля» Руслану Фандулю — роль тюремника Шарроне. Із складним драматичним, виконавським завданням сценічний колектив упорався блискуче, а титанічна робота над твором повернулась митцям оваціями і тріумфом.
…Драматична історія кохання і підступності, зрад і самопожертви — вічна тема людських пристрастей, а для нас, сучасників ХХІ століття — наче живий, геніальний музей культури, в якому ми опиняємось, дивуємося, приміряємо до власних почуттів і чеснот духовні і мистецькі шати минулого. Історія шліфує свої скарби вибірково: один із таких — опера. І, лише доторкнувшись до її величавої магії, розумієш: по-справжньому об’єднувати людей можуть лише чисті, високі почуття. І колектив виконавців опери на хмельницькій сцені це блискуче довів.
Отже, подільській опері — жити.