З ранньої весни до пізньої осені звеселяють різнобарв’ям шкільне подвір’я всеіснуючі квіти. Магнітом притягує до себе дитячий майданчик. А що вже всередині затишно, ошатно, гарно! Й ремонти добротні, й інвентар належний. Ледь не кожен сантиметр причепурений власноручними учнівськими виробами, які не на одній районній й обласній виставці хизувалися! Всенька стіна великого коридору на другому поверсі обвішана грамотами-нагородами, світлинами. Та найбільші гордість і прикраса Бокиївського НВК «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад», що на Волочищині, звісно, школярі й дошколярики.

Школа набула статусу НВК не так давно — з початку 2016, зі з’явою Війтовецької ОТГ. Тоді й обладнали, вмеблювали частину шкільного приміщення під дитячий садочок. Цьогоріч його залюбки відвідувало чотирнадцять діток різного віку,  шестеро з них першого вересня переступлять поріг рідного закладу вже у статусі першокласників.
«Відколи у нас з’явилася ОТГ, — констатує Світлана Сибіга, яка дев’ять літ очолює школу, а 36 працює у ній, — заклад відчуває суттєву допомогу. Раніше вишукували спонсорів, викручувалися своїми силами, тепер, Богу дякувати, лише повідомляємо-інформуємо керівництво ОТГ, чого потребуємо, що необхідно. І Війтовецький селищний голова Ігор Степанюк, і його заступники належну відчутну увагу приділяють освіті. Їхня підтримка помітна. А ще у нас гарна співпраця зі старостою села, місцевим аграрним підприємством, благодійним фондом народного депутата Сергія Лабазюка. Тож і результати доволі втішні, —  директор з гордістю веде нас шкільним приміщенням, яке вже й чверть століття відсвяткувало, а виглядає сучасно і  гарно, по-домашньому затишно. — Чого тільки садочок-красень вартує! А ще на металопластикові замінили всі вікна й двері, металоблоки у добротному спортзалі, осучаснили систему опалення. Дивіться, яка гарна у нас бібліотека. А кабінет інформатики…»
Шкільне приміщення розраховане на 120 учнів. Щоправда, давно вже не хизувався заклад такою кількістю дітлахів. Цього навчального року веселим щебетом сповнювали  класи 38 юних і маленьких мешканців трьох сіл. Добре, що є шкільний автобус — гуртом шлях долати весело.
Навчальний процес у закладі забезпечують 20  працівників, 12 з них — педагоги. «Троє корінних вчителів залишилося, — розповідає Світлана Володимирівна, — інші доїздять». Директор гордиться потужним колективом, який, каже, як одна родина. Про  досягнення і злети шкільної сім’ї свідчать численні нагороди, грамоти. Серед них і індивідуальні:  учням та вчителям за високі результати в олімпіадах і конкурсах; і колективні: за перемоги і участь у численних спортивних змаганнях (до слова, тут спортивні конкурси почасти проводять між учнями й вчителями), конкурсах художньої самодіяльності і т. ін. Чільне місце серед нагород займає подяка від наших захисників. За підтримку. Адже щоразу відправляють на фронт продукти і найцінніше для солдатів — листи й амулети, зроблені на уроках трудового навчання.
До речі, на цих уроках і гуртках такі дива творять бокиївські школярі під егідою вчителів — замилуєшся! Виробів ручної роботи у яких техніках і  стилях  на виставкових столах, стендах, стінах  лише немає! Хизуються казковою довершеністю й  різноманітні вишивки,  аплікації,  орігамі,  картини… А ще на уроках трудового навчання обробляють діти й вчителі, також технічні працівники пришкільні ділянки. Підсобляють у цій справі й батьки. Тож городину свою до столу мають. До слова, харчуються дітлахи молодших класів безкоштовно, дошколярики теж мають один безкоштовний обід, за інший платять батьки.
…Так гарно тут, так гамірно у дні навчань, так весело, затишно й пахне дитинством-юністю. Щоднини мудрішають дорослішають бокиївські школярі, аби  знаннями й уміннями прославляти рідний край, державу. Благословляє їх щоднини статуя Матері-покровительки на шкільному подвір’ї.