Як організоване надання медичної допомоги на початку другого етапу медреформи, зокрема для онкологічних, туберкульозних та хворих з розладами психіки, з’ясовували представники Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування на виїзному засіданні в Хмельницькому. Темою обговорення стала й ситуація з коронавірусом. Під час спілкування з керівництвом області, керівниками медичних закладів члени профільного Комітету цікавилися, як вдалося стримати стрімке розповсюдження небезпечної хвороби в області.

І справді, у порівнянні з нашими сусідами, Хмельниччина, скажімо так, більш спокійна щодо захворювання на COVID-19. За словами голови облдержадміністрації Дмитра Габінета, контрольованій ситуації сприяло рішення про закриття ринків у березні. Нині, повідомив керівник, готові до прийому хворих на коронавірус 10 лікувальних закладів області. Проте єдиним базовим закладом першої хвилі стала Хмельницька інфекційна лікарня, що дало змогу сконцентрувати ресурси в одному місці. Дмитро Габінет звернув увагу й на те, що за кількістю хворих медпрацівників на коронавірус наша область на 17 місці в державі.
Прикрим фактом стало захворювання на COVID-19 підопічних і персоналу психоневрологічного інтернату в селі Кривчик Дунаєвецького району, та завдяки оперативним і злагодженим діям «вогнище» локалізували. Важливо, додав Дмитро Габінет, що фактично з нуля в області налагоджено ПЛР-тестування і тепер проводиться 500 тестувань на добу.
Представники Комітету на чолі з Михайлом Радуцьким заслухали інформацію керівників – департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації, Хмельницької обласної, інфекційної лікарень, Хмельницького обласного протипухлинного центру, обласного госпіталю ветеранів війни про успіхи та проблеми, які доводиться розв’язувати в зв’язку з впровадженням нової моделі фінансування.
З початку квітня, як відомо, в результаті підписання договору з Національною службою здоров’я України, значна частина медичних закладів змогла отримати більше фінансування, ніж минулого року. Проте ті заклади, які з певних причин не підписали договір з НСЗУ, зіткнулися з проблемою нестачі коштів. Про це, зокрема, говорила у своєму виступі керівник обласного госпіталю для ветеранів війни Оксана Бочкарьова.
А Хмельницький протипухлинний центр отримав від НСЗУ 96 мільйонів гривень. За словами керівника В’ячеслава Мороза, заклад забезпечений медикаментами, проте зарплата для персоналу зросла не суттєво.
Ситуація ж із онкозахворюваннями залишається надто тривожною. Щорічно в області реєструють п’ять тисяч нових випадків захворювання. По суті, кожен 45 житель Хмельниччини – онкохворий. Середня тривалість життя на Хмельниччині для чоловіків – 66 років, для жінок – 77. Онкозахворювання стали найпоширенішою причиною смертності після серцево-судинних хвороб (інфаркту, інсульту). Тож фахівці обговорили одне з найважливіших питань – що робити, аби більш успішно боротися з недугами, які негативно впливають на тривалість життя. Заслухали також виступ представників Національної служби здоров’я України, Міністерства охорони здоров’я, державного підприємства «Медичні закупівлі України».
Після пленарної частини члени Комітету відвідали Хмельницький обласний протитуберкульозний диспансер і Хмельницький обласний заклад із надання психіатричної допомоги, де на місці з’ясували проблеми реалізації другого етапу медреформи.
У Міністерстві охорони здоров’я не приховують, що другий етап медичної реформи проходить не ідеально, що її стратегія та нормативна база потребують доопрацювання.