22 червня виповнилося б 90 років із дня народження  Марії Юріївни Слободян. 

Чуйною, лагідною, з доброю усмішкою та ясним поглядом. Такою ми пам’ятаємо нашу Вчительку. Її серце завжди наповнювалося теплом, коли вона спілкувалася з дітками. Тому ми вдячні Богові й долі, які  подарували нам щастя вчитися в Неї. Спілкуватися з Нею. Бути поряд із Нею.
  У далекому  1962 році Марія Юріївна  вперше переступила поріг нашої школи,  ставши  класоводом 1 класу Іванковецької ЗОШ, що на Городоччині. Для дітей, які тільки прийшли до школи, величезне значення має те, хто у них буде першим учителем, адже це – перша близька і рідна  людина після мами в їхньому житті. Щастя, коли перша вчителька стає другою матір’ю – найкращою, найдобрішою, наймудрішою. Мама Марія, як називали її «першачки» – була саме такою.
Не одне покоління дітей вилетіло з-під крила Марії Юріївни, а до цього часу всі пам’ятають настанови своєї першої вчительки, яка навчила їх не тільки читати й писати, вона навчила  дружити, любити,а насамперед — бути добрими людьми, співчувати одне одному,  допомагати. Її учні вже давно виросли, виховали власних дітей, онуків, та мудрі настанови Марії Юріївни залишилися у їхніх серцях назавжди.
Ми, молоде покоління, пишаємося тим, що наших батьків навчала і виховувала Слободян Марія Юріївна – досвідчений педагог, мудрий наставник, добра, лагідна «мама». Вона  зуміла передати свою любов, тепло, турботу  сину Олександру В’ячеславовичу Слободяну. Завдяки її вихованню син виріс патріотом нашої держави, і сягнувши великих висот у бізнесі й політиці, не забуває, піклується про своє рідне село, його жителів. На прикладі рідних Іванковець ми бачимо: золоті зерна, які посіяла в серцях і душах своїх учнів і власного сина Марія Юріївна, дали рясний урожай.
Світла пам’ять  про нашу Вчительку, яку ми називали мамою, назавжди залишиться у серцях її учнів.