Зустрілися ми нещодавно з подругою, це було ще до початку небезпечного періоду смертоносної епідемії – розмови за чашкою кави тоді не становили ніякої загрози. Вже зараз спілкуємося телефоном, і подруга висловлює величезний жаль та співчуття тим людям, зокрема італійцям, які найбільше постраждали від коронавірусу. Ось про що розповіла мені Іванна.

У Варівці, що на Городоччині, приїхали холодної морозяної днини, та ще й вітрюган щось лютувати взявся. Проте Михайла Ананійовича Гуцалюка, учасника лотереї, що проводили «Подільські вісті» серед найвідданіших передплатників, застали на горіхові – обрізав дерево. Побачивши гостей, поспішив до воріт.
«Передплачуєте «Подільські вісті»?» – запитуємо. «Аякже! Вже багато років», – посміхається.

– Передплачувати і читати «Подільські вісті» – наша сімейна традиція. Багато десятиліть улюблений часопис щотижня приходить у мій дім, – розповідає 86-річна Галина Глиняна з Волочиська.

У Соколівці в свій час побудували гарні приміщення для громадського харчування мешканців. Але змінювалися часи, вони порожніли, в тому числі й через брак професіоналів. Доля склалась так, що життя закинуло Ніну Іванівну Трембовецьку, досвідченого кухаря, в Соколівку.

30 січня через газету я звернувся до небайдужих та заможних громадян району й області з проханням надати допомогу для облаштування військового госпіталю в/ч А-3267 у Старокостянтинові. Заразом особисто звернувся і до народного депутата України Олени Копанчук, заступника голови комітету з питань бюджету щодо надання госпіталю фінансової допомоги. Минуло більше місяця, однак ніякої реакції ні з боку Олени Копанчук, ні з боку обласної та районної влади не було.