Просторий зал бібліотеки Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії був ущерть заповнений: члени ОО НСПУ, працівники обласного літературного музею та педагогічної академії провели захід, приурочений пам’яті поета Миколи Федунця «Ти … Словом став, якому жить».

Пам’ять про героя з Хмельниччини, комбата 72 окремої механізованої бригади Андрія Жука, увічнили в камені неподалік Волновахи.

На вшанування полеглих бійців 72 окремої механізованої бригади (омбр) та освячення пам’ятника майору Андрію Жуку «Мауглі»(народився і виріс у селі Кам’янка Городоцького району Хмельницької області) побратими приїхали здалеку: з Херсона, Одеси, Запоріжжя, Кривого Рогу. Дехто – просто з фронту, з-під Мар’їнки і Пісків. Прибули також працівники Волноваського райвійськкомату, волонтери, представники місцевої влади. Віковічний степ завмер, дослухаючись до молитви колишнього батальйонного «батюшки» о. Василя та спогадів побратимів Героя.

Із цим, погодьтеся, і не посперечаєшся. Бо сила лише в єдності, коли розумієш з півслова, ділиш і радість, і сум, умієш підтримати і відстояти. Так говорить про свій колектив Валентина Сергіївна Харкова – начальник Летичівського центрального відділення поштового зв’язку. Вона щиро вболіває за кожного, намагається завжди з розумінням підходити до вирішення питань, і головне – ця мудра жінка ніколи собі не дозволяє навіть тон підвищити до колег. Повага, як каже пані Валентина, це дуже ґрунтовне й наповнене слово, з якого потрібно починати спілкування з людьми.

«Найкраще у світі місце – безсумнівно, моє село. Найдобріші, найщиріші, найорганізованіші і найпрацьовитіші люди живуть тут, – переконує сільський голова Богданівки, що на Волочищині, Ганна Ковальчук. – У цих словах, повірте, немає й краплі перебільшення.

Можна десятки разів нарікати на те, що жертвуєш вихідними, а то й відпусткою, що матеріал «не йде», або ж переживання за видрукуване розрослися до розмірів величезної гори і ти котрий день, тиждень не маєш спокою… І попри це ти сотні й тисячі разів подякуєш долі за професію, в якій знайшов себе, яку на жодну іншу не проміняєш.