Ми могли б знати його як обдарованого музиканта, але він обрав боротьбу за Україну.

Герой України, український політик, державний діяч, військовик Роман Шухевич був талановитий у всьому. Успішний у спорті та рекламному бізнесі, маючи гарну освіту та заможну родину, він обрав боротьбу за Україну та став очільником УПА. За Шухевичем наполегливо полювали агенти. В 1950 році його вистежили неподалік Львова. У «спецоперації» брали участь понад 700 бійців при тому, що у будинку був лише Шухевич та його зв‘язкова. Шухевич загинув у віці 42 роки. Постать Шухевича завжди буде неприйнятною для тих, кому не потрібна незалежна та самодостатня Україна. А ми ж маємо знати своїх Героїв, та поширювати ідею за яку вони віддали своє життя, бо як казав сам Шухевич: «Нова українська генерація довершить те, що нам не суджено було довершити. Ми віримо глибоко в українське молоде покоління, що прийде після нас».

Уривок з фільму «Нескорений», 2000 р.
Доля командира армії, Романа Шухевича і його сім’ї, покладено в основу фільму.

Страшний Голодомор 1932-33 років… У цих чорних сторінок історії України немає строку давності, бо час змушує частіше згадувати заморених голодом людей, в силу нинішніх жорстоких реалій, коли російські загарбники, прийшовши на нашу землю, влаштовують у деяких містах, містечках і селах справжній геноцид. Страхітливі події минулого не лише повторюються, вони змушують переосмислити багато речей, фактів, які буквально набувають нових і глибинних значень. Адже коли в ХХІ столітті, в сучасному цифровому світі, люди змушені переживати блокади, репресії та голод через навалу дикунської орди, — це шокує не лише кожного з нас, це лякає увесь світ.

З нагоди 131-ї річниці від дня народження полковника Армії УНР, голови проводу українських націоналістів Євгена Коновальця в Хмельницькому поклали квіти до меморіальної дошки видатному українцю, яка встановлена на будинку № 18 по вул. Героїв Маріуполя.

З нагоди відзначення Дня Героїв музей історії міста Хмельницького представив хмельничанам і гостям міста одноденну виїзну виставку «Українське військо: 1917–1921».