Металургійне підприємство в нашому, погодьтеся, аграрному краї — таки дивина. А жінка на його чолі — подвійне диво. В наш непростий для промисловості час і чоловіки важко дають раду бізнесу, то що вже казати, як ми всі звикли, про «слабку стать». Але вже два десятиліття спеціалізоване металургійне переробне підприємство ТОВ «Тін Імпекс» упевнено очолює Аліна СКОМОРОХОВА. «Подільські вісті» вирішили поспілкуватися з генеральним директором виробництва й мимоволі відчули, що тема жінка в бізнесі значно цікавіша, ніж просто бізнес і виробничі проблеми. Тому, даруйте, докладніше про номенклатуру продукції компанії кожен охочий може прочитати на сайті компанії, а ми поговоримо про жінку, яка очолює потужне промислове виробництво краю. Зустріч з керівником розпочалася на кілька хвилин пізніше запланованого: вона завершувала перемовини з китайськими виробничниками. Тому перше запитання було спонтанним:

Нічого, як кажуть, особистого, але наші намагання у будь-якій ситуації схитрувати й обманути державу хай на копійку деколи викликають огиду, чи не знати як точніше можна це бажання назвати. Звісно, як держава до нас, так і ми до неї — вагомий аргумент. Ще можете нагадати мені, що, мовляв, ніхто ту саму державу не примушував кілька років тому всім щедро роздавати субсидії й обіцяти мало не золоті гори. А тепер, коли  з’явилися натяки на монетизацію субсидій, і, зрозуміло, з державного бюджету ніхто не зможе перекидати кошти прямо у кишені газових й енергетичних компаній, відразу потреба у більшій кількості субсидіантів відпала? Отож бо.

Квартплата та вивіз сміття дорожчають у 1,5-2 рази
Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» мав запрацювати ще кілька років тому. «Подільські вісті» писали, що він передбачає відмову від жеків і перехід обслуговування наших будинків до управляючих компаній. Ще тоді влада закликала: створюйте об’єднання співвласників, самостійно керуйте своїми будинками, інакше — призначимо управителів «зверху». Але, як у нас зазвичай і відбувається, цього ніхто не почув. З одного боку — ліньки: всі вже звикли до сякої-такої роботи жеків. З іншого — створювати об’єднання та господарювати самотужки економічно вигідно лише в нових будівлях. У старих же — надто великий фінансовий тягар лягатиме на плечі мешканців.

Анонсоване підвищення ціни на газ для населення на 60-70 відсотків стане логічним продовженням ліберальної політики нинішньої влади. Прем’єр Володимир Гройсман в контексті цього питання заявив, що мова йде про «справедливу ціну на газ». Слово «справедливість» Гройсману краще викреслити зі свого лексикону, тим паче в розрізі питання ціни газу і його, даруйте, фізії, яка, здається, скоро не буде вже поміщатися в телевізор.

Жило собі та розвивалося  місто — Хмельницький. А поруч поживало таке собі село — Лезневе. І так вони активно розбудовувалися, що злилися докупи. Містянам почесно: збільшився їхній населений пункт на кілька тисяч люду. Й колишнім селянам приємно: тепер вони мешканці обласного центру й до них дістануться комунальні блага цивілізації. Щоправда, із цим поки дещо сутужно: каналізаційне господарство залишилося — як за часів царату.