У шкільні роки чекалося, коли ж той дзвінок з уроку, коли канікули. Коли врешті-решт той «останній дзвінок». Це вже нині, через багато років, з ностальгією та щемом згадуються роки, проведені за шкільною партою чи студентською лавою. На жаль, повернутися до них вже, мабуть, не доведеться, а от нинішній молоді та прийдешнім поколінням… Їм, імовірно, доведеться навчатися до самої пенсії, працювати та навчатися, навчатися та працювати паралельно. Бо стрімкий розвиток технологій вмить робить здобуті знання застарілими. Аби виробництво жило, виживало, розвивалося в надконкурентному середовищі технологічної доби необхідне постійне навчання персоналу. Про це розповіла завкафедрою міжнародних економічних відносин Донецького національного університету імені Василя Стуса Тетяна Орєхова, виступаючи на черговому розширеному засіданні правління Союзу промисловців і підприємців Хмельницької області, що відбулося в Кам’янець-Подільському районі.

Виконуючий обов’язки голови Державної служби України з безпеки на транспорті В’ячеслав Дідківський під час робочої поїздки на Хмельниччину разом із головою облдержадміністрації Вадимом Лозовим, першим заступником голови обласної ради Неонілою Андрійчук та начальником управління Укртрансбезпеки в області Віталієм Дзюбою відвідали КП «Аеропорт Хмельницький».

Голова Держатомрегулювання України Григорій Плачков та президент Енергоатома Юрій Недашковський відвідали Хмельницьку АЕС. За їхньої участі відбулася робоча нарада з питань продовження терміну експлуатації першого енергоблока Хмельницької АЕС.

Тема львівського сміття давно вийшла з топів новин у ЗМІ. Ситуація з його вивезенням зі столиці західної України стабілізувалася, а інформаційна напруга навколо тематики спала після повідомлення про виділення Львову кредитної лінії на будівництво сміттєпереробного заводу. Проте скандали зі львівським сміттям продовжують час від часу розбурхувати інформаційний простір. Але ще цікавіше те, що в умовах «сміттєвої кризи» окремі бізнесмени створили досить успішні «схеми» заробітку...

Історію про ходіння кабінетами я повідаю від свого імені, оскільки це стосується особисто мене.
Завжди ми, журналісти газети «Подільські вісті», пишемо про людей, їхні долі та життєві перипетії. Прагнемо зарадити чужій біді, допомогти у вирішенні проблем, з якими до нас звертаються читачі.
 Але сьогодні я хочу розповісти свою історію. Бо ми також звичайні громадяни і нерідко стикаємося із кричущим беззаконням, тупістю й прямолінійністю чиновницьких діянь. Можливо, те, що я розповім, стане комусь у пригоді і врешті, пройшовши моїми протореними  стежками, комусь вдасться добитися справедливості.