У кінці минулого століття Україна з розвиненої промислової, сільськогосподарської, ракетно-стратегічної держави перетворилася на країну-базар. Безробіття і безгрошів’я спонукало людей своїми зусиллями створювати собі робочі місця, і ми були на боці підприємців, які, ризикуючи грішми, здоров’ям тягали для нас із-за кордону їжу, одяг та інші товари. Час минув, наситився ринок, відкрилися магазинчики, ціни в яких — не вищі за базарні. Великі міста і невеликі містечка упорядковуються, бо мають бажання виглядати достойно. Отож як відбувається цей процес на Хмельниччині та які маємо зміни?

Впродовж багатьох років Капустянська сільська громада вважалася благополучною. Тут створили перше в області КСП (комунальне сільськогосподарське підприємство) «Надія». Майже 20 років беззмінно люди довіряли своєму сільському голові Василю Палярушу. Він охоче розповідав про досвід на різних нарадах. І ось, раптом, ніби хтось відчинив скриню Пандори.

Серед жителів обласного центру навряд чи зустрінемо людину, котра не чула б про ринок «під мостом» недалеко від філармонії. І хоча не всі знають, що він має назву «Ранковий», однак кожному відомо: хочеш купити дешевше й свіже — збирайся вранці під місток. Особливо цим користуються пенсіонери, бо кожна копійка на рахунку, тож за словами директора міського комунального підприємства ринок «Ранковий» Володимира Чекмана, цей торговий об’єкт виконує й соціальну функцію.

За хороші справи в Ярмолинцях беруться традиційно гуртом. Нещодавно, до прикладу,   толокою розчищали, обкошували, прибирали, білили, фарбували,   приводили до належного стану величезний стадіон, що вже чимало часу не виконував свою основну функцію, не збирав дітлахів і спортсменів,   стояв непривабливим зарослим знекровленим велетнем-пустирем. Там за роботою й застали днями чимало ярмолинчан, працівників районної та селищної ради, райдержадміністрації, тепломережі, районного управління ДСНС, спортивного клубу… На рівні з усіма трудилися й керівники району та селища.