І саме з межі, на якій розгорілася чергова суперечка між сусідами, розпочну довгу й дуже заплутану історію, яка, напевно, не скоро закінчиться…
 До редакції «Подільських вістей» із листом звернулася жителька села Радівці Деражнянського району Світлана Семенівна Кузьмук. 85-річна жінка зі сльозами на очах просила допомоги, бо, за її словами, вже несила терпіти «знущань від сусідів», які постійно конфліктують з нею, ображають і навіть вчиняють фізичне насилля. Вона приїхала з фіксатором для руки, стверджуючи, що отримала травму в ході чергової суперечки з ними. Тож, аби розібратися в цій ситуації, ми, звісно ж, вирушили в Радівці, щоб поспілкуватися і з сусідами пані Світлани, і з односельцями, і зі старостою села. Наші відвідини співпали з приїздом правоохоронців, які прибули до Світлани Кузьмук та її сусідів. Та про все по порядку…

Як відомо, з 1 липня 2019 року проведено перерахунок пенсій.
Про результати проведення перерахунку розповідає начальник головного управління Пенсійного фонду у Хмельницькій області Ольга ЗАЯРНЮК.

Серед усіх торговців паризького центрального ринку знаними були продавці недоїдків з панських столів (ці недоїдки називали арлекінами).

Саме такої кількості уже сягнув валовий збір зерна на Хмельниччині станом на 23 липня. Загалом на початок тижня ранні зернові та зернобобові культури обмолочені на 94 тисячах гектарів, що становило 26 відсотків усіх засіяних площ. Лідирують, що закономірно, Новоушицький та Кам’янець-Подільський райони, де зібрано більше половини площ.

Доброго дня, дорога редакціє. Оце вперше вирішила написати: дощ за дощем, тож, на превеликий жаль, є у незвиклого до відпочинку селянина час. Адже зазвичай від весни до пізньої осені клопотів у сільських жителів хоч відбавляй.

На найулюбленішу свою справу – читання газет –відводила час уночі. Втім не рятівний відпочинок у нинішніх дощах, а справжня згуба. Ллє-періщить без упину. На городах хоч рис вирощуй. Вода стоїть – не влізеш. А потім як засклепить! І вже не треба ходити до ворожки, аби здогадатися: лишиться цього року той і так кинутий напризволяще селянин без городини, а де град добряче цвіт вибив, там і без садовини. Але я ще не про те. Хочу поділитися своїми міркуваннями стосовно доцільності, ба, вірніше, рентабельності, утримання корови, яка колись вважалася годувальницею.