9 серпня – болюча й дуже важка дата... Цього дня ми вшановуємо пам’ять захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.
Доземний уклін перед усіма Героями, які віддали життя за Україну.
Традиційно на Хмельниччині вшанували подвиги мужніх бійців за свободу і неподільність нашої землі. Керівництво області та міста, представники силових структур, рідні та близькі Героїв поклали квіти до монументів пам’яті захисників та схилили голови в хвилині мовчання. Священнослужителі Духовної ради міста та військові капелани відправили панахиду на Алеї Слави кладовища в мікрорайоні Ракове.
Вічна слава усім Героям!
У нашу історію 29 серпня назавжди вписане кров’ю сотень українських відчайдушних захисників, які загинули під Іловайськом. Вони не здавалися, боролися до кінця, до останнього танка, набою і подиху. Лікарі проводили операції в імпровізованих операційних у школах на навчальних столах... А бійці, попри все це, підтримували дух один одного й сподівалися прорватися і... вижити. Однак котел смерті в Іловайську, влаштований ворогом, жорстоко й цинічно поглинув наших захисників, без жодного шансу... Вічна їм пам’ять.
…Соняхи. Скільки ж крові пролито на цих полях. Коридор смерті 29 серпня 2014 року, коли сотні наших військових полягли у соняшникових полях під Іловайськом за свободу України. Пам’ятаймо про них, і пам’ятаймо про всіх Героїв, які з 2014-го й донині ведуть боротьбу з путінським режимом, з його ордою, яка прагне найбільше одного – знищення нашої нації і знищення країни. І саме завдяки відвазі наших бійців маємо змогу зустрічати новий день на своїй землі.
Жахливою масовою стратою рашистами українців є Іловайський котел, коли під час виходу наших захисників із оточення російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості. Українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути «зеленим коридором». І їхній шлях пролягав через соняшникові поля...
Уся Україна в серпні 2014 року з острахом і напруженням слідкувала за подіями на фронті в Іловайську. Саме в той час влітку розпочалися бойові зіткнення між українськими військовими та незаконними озброєними формуваннями за активної підтримки збройних сил російської федерації за один зі стратегічно важливих об’єктів Донбасу.
Тож метою військової операції було знищення укріп-районів і блок-постів бойовиків у Іловайську, встановлення повного контролю над важливим стратегічним плацдармом.
Українські силовики увійшли в Іловайськ 18 серпня. Це вже був третій штурм міста, бо перший відбувся 6-7 серпня, а другий –
10 серпня. Зокрема, під час другого штурму українські добровольчі батальйони «Азов», «Донбас» і «Шахтарськ» за підтримки підрозділів 51-ої ОМБр і 40-го БТрО пішли на штурм міста Іловайськ. Тоді в штурмової групи був один танк і дві БМП 51-ої ОМБр, а також вантажівка КамАЗ, укріплена броньованими металевими листами. Під час наступу було втрачено танк і одну БМП, 12 українських воїнів загинуло. Попри невдалий штурм, українцям все ж вдалося виставити навколо міста чотири блок-пости, взявши Іловайськ в напівоточення і створивши сприятливі умови для подальших штурмів. Ці блок-пости утримувались українськими вояками до кінця серпня.
19 серпня взвод батальйону «Донбас» взяв під контроль залізничне депо Іловайська. У ньому розмістилися близько 80 українських бійців. За всі дні вони мали лише трьох поранених, загиблих не було.
А взвод добровольчої сотні Ісуса Христа партії «Братство» Дмитра Корчинського в батальйоні «Азов» натрапив на засідку бойовиків біля залізничної станції під Іловайськом. У важкій битві загинув боєць підрозділу Володимир Москаленко, ще четверо отримали важкі поранення. Але добровольці захопили в полон одного терориста.
Українські захисники змогли взяти під свій контроль більшу частину міста, але після того, як 23-24 серпня росія ввела свої регулярні війська, 28 серпня наші бійці опинилося в оточенні.
Як встановило слідство, 29 серпня 2014 року «за безпосередньою вказівкою та наказом командування генерального штабу збройних сил рф російські військові впритул розстріляли з важкого озброєння колони українських воїнів, разом із трьома полоненими російськими десантниками.
У так званому «зеленому коридорі», начебто організованому за наказом президента росії володимира путіна для виходу українських бійців із оточення в районі Іловайська, того дня: були вбиті 366 українських воїнів, 429 отримали поранення різного ступеня тяжкості і 300 потрапили в полон.
Вихід (прорив) був запланований на 3-ю годину ночі, але (за поясненнями керівника сектора «Б», з урахуванням, що не всі вчасно зібралися), вихід був перенесений на ранок. О 4:45
29 серпня розпочався запланований вихід українських підрозділів, які блокували та зачищали Іловайськ, на рубіж Многопілля – Агрономічне. На визначений рубіж підрозділи прибули о 7.00-7.30. Але перед тим, о 6-й ранку до села Многопілля висунувся російський бронетранспортер, з якого офіцер повітряно-десантних військ зс рф доповів начальнику розвідки оперативного командування «Південь» полковнику Олександру Штурку, що умови змінені, і російська сторона дозволить вихід українських підрозділів за одним маршрутом, без зброї, боєприпасів, бойової та іншої техніки.
Офіцери зс рф неодноразово відтягували час проходу через так званий «зелений коридор». Лише потім стало відомо, що цей час був потрібен росіянам для інженерного облаштування засідок, з яких розстріляли наші колони.
У відповідь керівництво АТО задіяло літаки для ураження супротивника. Під час нанесення ударів один український літак був збитий. Льотчик катапультувався. Завдяки героїчним діям української авіації командування отримало координати розташування російських військ, і по них було нанесено ураження артилерією сил АТО.