Останні дні відрядження провів у районному центрі Торецьк Донецької області. Наше перебування там припало на час  відносного спокою перед нинішнім загостренням на фронті.

Яскравою зіркою на культурному та науковому олімпі українського національного відродження є неординарна особистість культуролога, історика, архівіста, режисера, громадського діяча Петра Яковича Слободянюка, який 30 травня святкував 70-річчя від дня народження.

У затишному будиночку в центрі Старокостянтинова журналістська доля звела мене з особливою людиною  — Нурушем Захрабовим. Слухав його і не вірилося, що  Нурушу Гейдаровичу виповнилося сто років. Проте чоловік, який воював ще у фінську війну, сидів навпроти і не кваплячись, детально розповідав про події, які відбулися майже вісімдесят років тому.

Декілька десятків кілометрів і ми прибуваємо на позиції протитанкової батареї. Цей підрозділ прикриває потенційно небезпечний напрямок, який супротивник може використати для стрімкого танкового прориву. «Тут підрозділ швидкого реагування, в разі спроби прориву противника, ми зобов’язані дати відсіч і зупинити просування ворожої бронетехніки в глиб лінії оборони», — розповідає Юрій Кайгородов.

Саме таке бойове гасло 44-ої артилерійської бригади з Тернополя. На початку травня останній ешелон частини залишив буремний Донбас. Із дня створення підрозділу у 2014 році він виконував бойові завдання на сході. Нині частина вирушила на довгоочікувану ротацію, аби перевести дух і, зібравшись з новими силами, знову повернуться на фронт. Ця бригада є одним з найбільш боєздатних підрозділів українського війська і тут проходять службу дійсно, даруйте, «найзапекліші» бійці. «Подільським вістям» випала унікальна можливість кілька днів перебувати у розташуванні частини в останні тижні її дислокації на сході. Ми завітали на позиції частини, поспілкувалися з бійцями і трохи пожили буднями солдатів, які боронять державу на передових рубежах протистояння з ворогом.