Олексій Стрихар не з говірких. І хоч як сподівалися на захоплюючу розповідь про непросте життя рятувальника, про ті моменти, які стали основоположними для високої нагороди – ордена «За мужність» ІІІ ступеня – її не почули.
– Для мене – була й залишається буденна робота, яку треба виконати на сто відсотків, – коротко каже він.

День Героїв — щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків — борців за волю України, передусім лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської доби, гайдамаків, січових стрільців, вояків армії УНР, ОУН — УПА. Також ми вшановуємо Героїв Небесної Сотні, які чинили шалений опір антиукраїнській владі, борців за територіальну цілісність і незалежність України — вояків ООС, які є взірцем служіння українській нації для сучасної молоді.

Коли спершу «говорять» очі, часом і слів не треба. Та коли вони ще й так по-щирому сяють, випромінюючи добро й особливе тепло, якось стає на душі легше, приємніше й затишніше…
Після знайомства з Валентиною Василівною ДАНИЛЮК – начальником Красилівського відділення поштового зв’язку – залишився дуже приємний «післясмак», бо в цієї жінки особлива енергетика, вона дуже відкрита й щира. До таких людей завжди хочеться навідатися, бо й вони раді гостям. Та й земля благословенна – Красилівський край здавна славився гарними й працьовитими людьми.

Відрадно, що редакційна пошта рясніє листами від наших шанованих дописувачів. І хоч іноді вони приходять із невеликим запізненням, однак ми не можемо їх оминути увагою, намагаємося конструктивні й цікаві думки публікувати. Так, нещодавно до нас прийшов лист від Атаманюка Григорія Сергійовича – ветерана Великої Вітчизняної війни і праці, єдиного в області та місті Хмельницькому кавалера чотирьох медалей «За відвагу». Він також нагороджений орденами: «Вітчизняної війни» І ступеня, «Червоної Зірки», «За мужність» ІІІ ступеня; медалями «За звільнення Варшави», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.», «За взяття Берліна», «За взяття Кенігсберга» та іншими. Йому присвоєно звання «Почесний ветеран України» та «Почесний громадянин міста Хмельницького», його світлина була занесена на обласну Дошку пошани.

нас завжди зустрічають у довгих службових поїздках направду наші найкращі друзі та партнери – працівники поштового зв’язку. І начальники відділень, їхні заступники, і оператори, листоноші – всі, наче злагоджений механізм, працюють задля кожного свого клієнта на всі сто, завжди намагаються робити все якісно та оперативно. Та й за роки вже знають майже кожного в обличчя, а особливо тих, хто чекає  працівника пошти в селі. І немає значення –  чи то віддаленому, чи ближньому – листоношу виглядають, особливо старенькі, як рідну, тож вона має навідатися, аби принести пенсію, соціальну допомогу, прийняти комунальні платежі, доставити замовлені товари та ліки.  Та й недарма їх вже давно назвали «зв’язковими зі світом», вони приносять в оселі тепло й турботу: і часом вислухають проблеми й біди, і розрадять, і порадіють. А потім знову, взявши велосипед, навантажений кореспонденцією та товарами, накручують десятки кілометрів вже не один десяток років…