Вона невимовно сумує за сином. Чекає з нетерпінням тієї хвилини, коли почує у телефонній трубці його голос. Переживає за рідних, знаючи, що через далекі відстані і переживання, і сум особливо пекучі. Проте відмовитись від шляху, який обрала свідомо, теж не може. На війні Ольга Копець із 2014-ого.
Здобувши освіту юриста, вона, напевно, могла би пошукати роботу в затишному офісі, в спокійній обстановці. Проте прагнення дівчини були зовсім іншими.
Я з дитинства мріяла працювати або в поліції, або бути військовослужбовцем. І коли отримала диплом юриста, насамперед «цілилася» на службу в поліції. Та мене – забракували, не пройшла за конкурсом. Зате знадобилася в армії.

Ольга Григорівна Нагорна з Деражні — неординарна жінка, яка ще у юні роки знайшла своє покликання бути духовним поводирем, відзначила своє 90-річчя.

В дитинстві мені здавалося, що вона ніколи не втомлюється і не спить, бо постійно була зайнята: і чималому господарству лад давала, й городи порала, й хатні-кухонні справи виконувала на відмінно, зваливши на тендітні плечі й жіночу, й чоловічі роботи – прирекло небо на вдовину долю. Я була переконана, що немає у світі питань, на які вона не знала відповідей, проблем, шляхів розв’язку яких не підказала б. А на вустах завжди була лагідна посмішка і… пісня.

Недарма ж у народі кажуть: «Нехай сіє той, хто вміє», бо лише тоді із зерна проросте гарне колосся. А виплекати урожай – зовсім нелегка справа, яка потребує затрати сил, енергії, і на це йдуть роки. Досвід, відомо, приходить з часом, таким дорогоцінним, але й таким швидкоплинним. Літо перетікає в осінь, а зиму міняє весна, приносячи вкотре нові надії та сподівання, і так уже сорок літ… Адже саме стільки часу знаний далеко за межами Поділля господар, досвідчений аграрій, заслужений працівник сільського господарства, голова правління сільськогосподарського кооперативу «Летава», що на Чемеровеччині, Михайло Васильович Шаповал є незмінним його керівником. Його відданість роботі та праця на благо краю високо оцінені не лише на обласному рівні, а й на державному, зокрема за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку сільського господарства, впровадження прогресивних технологій та передових форм господарювання, багаторічну самовіддану працю його удостоєно званням Героя України, а також нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня за визначні трудові досягнення, вагомий особистий внесок у розвиток агропромислового виробництва та високий професіоналізм.

У політичному, науковому, громадському житті Хмельниччини багато років він досить помітна особистість. Депутат Хмельницької обласної ради, народний депутат України, доктор наук з державного управління, професор, заслужений юрист України, представник України в Раді Європи – у цих коротких визначеннях відображення цілеспрямованої, наполегливої, плідної діяльності Віталія ОЛУЙКА. Окрім того, він багаторічний і вірний друг нашої газети, автор глибоких аналітичних публікацій у «Подільських вістях», а ще – надзвичайно цікавий співрозмовник.