- Деталі
- Автор: Суспільне. Хмельницький.
- Категорія: Портрети
- Перегляди: 209
Житель села Олешин на Хмельниччині Іван Піхурець волонтерить у 101 рік. Його невістка Марія розповідає: їхня родина та всі сусіди на вулиці готують захисникам України тушонки, копченості, інші наїдки, а її свекор долучається до волонтерства в силу своїх можливостей. Із найстаршим волонтером села спілкувалася кореспондентка Суспільного.
- Деталі
- Автор: Від імені усіх односельчан та вірян Петро ЛІЧМАН.
- Категорія: Портрети
- Перегляди: 301
Свій перший крок до служіння Богу п’ятирічний Петрик зробив ще у 1943 році, уже будучи паламарем в отця Миколая, київського батюшки, який квартирувався в хаті Гнатишиних і правив службу в місцевій церківці.
Та духовна кар’єра продовжилася до 1946 року. І увесь цей час хлопчик чекав з фронту батька Григорія, який так і не повернувся. А далі біографія Петра писалася, як в усіх його однолітків тієї голодної, злиденної доби: закінчив місцеву школу, Говірське ПТУ й поїхав на будівництво шахт Ворошиловграда (Луганська).
Ще під час служби в артполку, у Львові, вирішив стати офіцером. Коли в усіх солдатів був відпочинок, Петро не виходив із полкової бібліотеки, готуючись до вступних іспитів. Отож дуже скоро змінив солдатське обмундирування на курсантське, навчаючись у Вінницькому військовому училищі, а вже після його реформування переїхав в Ульянівський військовий заклад.
- Деталі
- Автор: Петро МОСКОВЧУК.
- Категорія: Портрети
- Перегляди: 249
Після закінчення школи я хотів вступити до Рівненського автодорожнього воєнного училища, проте, як кажуть, не склалося... І одна зустріч у рідному селі Великий Берег змінила вектор руху мого життя. Іван Степанович Дунаєвський, який працював у Молдові в зоотехнічному технікумі, розповів, що там недобір студентів. Отож скориставшись нагодою, я в 1958 році вступив до Гринауцького сільськогосподарського технікуму.
- Деталі
- Автор: Тетяна МАЙДАНСЬКА.
- Категорія: Портрети
- Перегляди: 173
Вона добре пам’ятає слова лікаря УЗД, на обстеження до якого прийшла разом із хворою матір’ю. Вони вже зробили комп’ютерне дослідження. Попередньо повідомили, що у матері остання стадія раку, і жити їй залишилося від сили один-два місяці. Але ще дали скерування на УЗД, аби не вбивати надію хворої остаточно. І ось, подивившись результати попереднього обстеження, лікар з обуренням запитала: «А навіщо ви прийшли ще до мене? Тож і так зрозуміло, що остання стадія, і пізно вже щось робити!». Пам’ятає, як зблідла мама, якій вона не казала правду, втішаючи придуманими діагнозами про важкі хвороби, які, попри все, лікуються. Як відмовлялася робити те кляте УЗД…
- Деталі
- Автор: Василь ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ.
- Категорія: Портрети
- Перегляди: 223
Володимир ІВАНИШИН став першим представником Хмельниччини, якому присвоєно найвищий науковий ранг державної наукової установи — академік Національної академії аграрних наук України.
Gismeteo 
