Мав честь зустрітися із сином моєї племінниці Валентини з Гусятина Тернопільської області, — військовослужбовцем — молодшим сержантом Василем Стремським, якого нещодавно удостоїли відзнакою командувача Сухопутних військ ЗСУ — нагрудним знаком «За особисту хоробрість».
Боєць якраз повертався з відпустки до бойових побратимів на Донеччину, отож і випала нагода поспілкуватися з ним. Про бойові успіхи, доволі непрості військові будні, а також настрій загалом, Василь поділився зі мною, адже йому завжди була цінною і небайдужою моя думка, порада та підтримка.
Як справжній патріот своєї Батьківщини Василь одним із перших пішов боронити її незалежність.
— Якщо не я, то хто, — наголосив він. — І мотивацією для боротьби з ворогом є насамперед прагнення щасливого життя моїх дітей у вільній, незалежній і сильній Україні. Тому, не задумуваючись ні на мить, став на захист України.
— Ти ж, Василю, справжній герой.
— Я не герой, — відповідає, — та Україну бачу вільною у снах та наяву!
Наші Захисники — це наше майбутнє, опора й віра в завтрашній день, бо саме завдяки їхнім жертовним зусиллям ми вистоїмо у важкій боротьбі за право на свободу й незалежність.
Низько вклоняюся патріотам і Героям незалежної України.
Gismeteo 
