Доволі часто роботу сапера порівнюють із ювелірною, бо тут точність та виваженість і справді на вагу золота. Адже один хибний крок може коштувати найціннішого… Та професіоналізм і досвід наших бійців ДСНС у їхній роботі дозволяють максимально якісно виконувати поставлені завдання. А їх, очевидна річ, вистачає, бо розміновувати українські землі, сантиметр за сантиметром, доведеться ще дуже довго.
Сергій Палащук – старший сапер із Хмельниччини з досвідом розмінування понад десятиріччя, розповідають у Головному управлінні ДСНС у області. Свою першу школу життя під час війни піротехнік пройшов ще у 2014 році у місті Слов’янську на Донеччині.
«Це місто стало для мого розрахунку першим у бойовому досвіді роботи з сучасними вибухівками. Але це було давно, бо порівняно з теперішнім рівнем замінування та пастками як для цивільних, так і для саперів, – навіть не зрівняти. Тоді був лише маленький початок того, що ми пожинали вже у тому ж Слов’янську, але у 2023 році. Тут мали неприємне знайомство з протипіхотною міною – ПОМ-3, яка спрацьовує від руху, коли людина наближається ближче як на вісім метрів», — згадує Сергій.
До речі, і його десятирічний син, наслідуючи приклад батька, вже думає над майбутнім фахом – піротехніка або ж військового. Хлопчик не боїться війни, а навпаки, з гордістю каже, що він так само, як і тато, буде захищати своїх та чужих дітей від війни.
За бездоганну сумлінну службу старший сапер Сергій Палащук отримав нагрудний знак «Знак пошани».
Він зазначає: «Всі ми хочемо, щоб наші діти жили краще, ніж ми. Саме тому, маємо перемогти у цій війні. А те, що для нас, саперів, буде дуже багато важкої роботи на багато десятиліть… то це робота, яку ми виконаємо. Але, найголовніше – перемогти у цій війні, щоб нашим дітям не довелося воювати за свою землю».