Знаємо, що нині Україна суттєво залежить від міжнародних донорів. Загалом із початком повномасштабної війни нашій державі надали 63,7 мільярда доларів міжнародної фінансової допомоги. Та, схоже, вже наступного року нам доведеться розраховувати на менші суми підтримки. Відомо, що новообраний спікер Конгресу США Майк Джонсон ще раніше виступав проти додаткової допомоги Україні. Крім того, у списку головних військових пріоритетів з’явився Ізраїль. Наступного року відбудуться вибори президента США, і акценти точно будуть зміщені на їхні злободенні внутрішні питання.

Тож, як кажуть, букетно-шоколадний період у стосунках закінчився. І тепер Україні треба добре старатися та ставитися до рекомендацій партнерів з особливою відповідальністю, аби отримувати бажані кошти.
А таких «рекомендацій» накопичилося немало: лише перелік необхідних реформ, офіційно переданих від США та ЄС, займає п’ять сторінок. І хоч як проникливо продовжував би Зеленський говорити про зміни, їх хочуть нарешті побачити. До речі, в тих списках немає жодної згадки про те, що треба витрачати мільйони на серіали, стадіони, бруківку, барабани в укриття і подібне. Та виплекана у найвищих ешелонах влади корупція залишається її улюбленим дитям, яке вголос можна пожурити, а насправді продовжувати любити до безтями.
Війна в Ізраїлі змусила проводити паралелі, бо там боронити країну стали більшість високопосадовців. І 29-річний син прем’єр-міністра Ізраїлю також пішов воювати. І ніхто не платить за довідки, щоб «відкосити» від армії, не організовує єдиного марафону, не гонять ізраїльські волонтери на передову машини, медобладнання… Війна однаково зачепила всі прошарки населення. До слова, і жодної синагоги «палестинського патріархату» також не знайдете. В Україні ж продовжують вести хитрі ігрища, і для одних війна стала страшною й болючою, а для інших, наче рідна матір. Високі чиновники як їздили на шикарних машинах, так і продовжують. А на авто для фронту скидаються прості люди, іноді віддаючи останню пенсію. І засоби спецзв’язку, спостереження у наших НАБУ, ДБР, САП відмінні, а воїни змушені випрошувати їх з протягнутою рукою. На утримання роздутого апарату владної верхівки витрачають мільярди, а ці кошти так знадобилися б тим, хто в окопах, бліндажах, хто їсть черствий чи пліснявий хліб, немає у що переодягтися, просить, щоб рідне село «скинулося» на дрон.
Американський бізнесмен, засновник відомої мережі магазинів Duty Free Чарльз Фіні (помер у 93-річному віці) заробив статки вісім мільярдів доларів. При цьому не мав машини, жив у орендованій квартирі, літав економ-класом, носив годинник за 15 доларів. За останні 35 років він віддав на благодійність понад 6 мільярдів доларів. Відомий французький актор Депардьє, який захоплювався раніш росією і отримав навіть російське громадянство, заявив, що тепер йому соромно бути росіянином. Він продав квартиру у Франції і всі кошти переказав ЗСУ. А в багатих українців благодійність не в тренді.
У п’ятизірковому готельному комплексі, де часто відпочивають працівники Офісу Президента, неподалік Львова — прокурори, колишні працівники ДБР, податкової та депутати два дні святкували пишне весілля колишніх державних службовців Роксолани Москви, яка була звільнена з ДБР у березні 2022 року, та колишнього прокурора Ростислава Ільницького. Ось де розмах! Один лише весільний торт обійшовся сто тисяч гривень. Черевики наречений взув за 50 тисяч гривень. Гостей розважали Ольга Полякова, Олександр Пономарьов, Дзідзьо. У час, коли країна стікає кров’ю, мерзотники сиплять грошима, як конфеті. Бо ж і машини в молодят вартістю кілька мільйонів гривень, і у подорожах на найдорожчі курорти за кордон у період війни вони безперешкодно літали.
Останнім часом все частіше чуємо про те, що на фронті не вистачає бійців. Тож з’являється запитання: чи не настав час депутатам усіх рівнів, чоловікам у мантіях, чиновникам вищих рангів, радникам Президента (їх у нього 80), його «недоторканним» друзям на ділі засвідчити свій патріотизм і любов до України? Досить чекати, що хтось інший виграє цю війну, а їм пощастить пересидіти в теплих затишних кабінетах!
Війна багато чого змінила. Але треба, щоб нарешті змінила вона й свідомість тих, хто біля керма. І на вістрі найважливіших завдань для влади має бути не лише забезпечення армії, наповнення бюджету, подолання клятої корупції (дієве, не на словах), а й нещадна відсіч московським прихвосням всередині держави. Нещодавно в Інтернеті поширилося відео мовного скандалу в Києві. Дві пасажирки поскаржилися, що водій таксі не хотів спілкуватися з ними українською і назвав дівчат хворими людьми та наказав забиратися з авто. Після розголосу за російську вступилися колишній співголова проросійської партії ОПЗЖ, Герой України Юрій Бойко, заслужена артистка України Світлана Лобода, підполковник ЗСУ Олексій Арестович. Хоч і отримали ці проросійські симпатики високі державні нагороди від України, але їм насправді начхати на державну мову, на Закон, і на саму державу Україна.
На тлі того, що в нашому житті зараз «виповзає» стільки нечисті, стільки мерзоти, знаходити оптимізм все важче. А він нам потрібен, як повітря. І це також повинна усвідомлювати наша владна верхівка. Попереду ж — вже друга зима неймовірно важкої повномасштабної війни.