Надрукувати
Категорія: Портрети
Перегляди: 984

Двадцяту річницю від дня свого заснування відзначив минулого місяця територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Віньківцях. Лише доброї слави і вдячних слів від своїх підопічних зажив центр за цей час. Всього на обслуговуванні центру знаходиться нині 1633 людини (на момент створення їх було лише трохи більше 500).

Варто розвіяти помилкові ілюзії тих, хто вважає, що соціальною роботою легко займатися. Що, мовляв, прийшов до бабусі, води з криниці приніс, грядку скопав та й по всьому. Ну, ще комунальні послуги оплатив. Так у тім-то й річ, що не це найважливіше для соціального робітника. Головне — людське спілкування, вміння вислухати, порадити, розрадити. Тому соціальний робітник повинен бути хорошим психологом, аби створювати для своїх підопічних (людей похилого віку) душевний комфорт. Адже часто-густо бабуся не має до кого навіть слово промовити, тому живе спілкування для неї — мов свято.
— Наші підопічні хочуть також обговорювати пекучі питання сьогодення, — каже директор центру Тетяна Главацька. — Тому соціальний робітник повинен мати широкий світогляд.
Тетяна Олександрівна згадує, що у 1997 році директором територіального центру став Петро Староста. Відділення соціальної допомоги очолював Йосип Пелехатий (на жаль, нині покійний). Усі двадцять років головним бухгалтером працює Людмила Буденко. І соціальні робітники — Людмила Дорофей і Наталя Січкар (Зіньків), Галина Шевчук (Осламів), Ніна Фурман (Грим’ячка), Валентина Біла (Віньківці), Тетяна Березюк (Зоряне), Марія Ситник (Станіславівка), Валентина Свинобой (Нетечинці) — дружно трудяться у центрі з часу його створення.
— Наш центр надає близько 30 послуг, якими охоче користуються віньківчани, котрим уже несила робити щось самотужки, — продовжує Тетяна Олександрівна. — Безплатно обслуговує пенсіонерів у фізкабінеті досвідчена медсестра Галина Кольдрус. Зовсім дешево коштує стрижка у нашого перукаря, майстра з багаторічним досвідом роботи, Тетяни Доди. Завжди є клієнти у швачки Галини Кохан. Одне слово, спеціалісти наші завантажені повністю. Й особливо приємно, що підопічні цінують нашу роботу й радо звертаються до нас. А ми, відповідно, намагаємося працювати на совість.
Авжеж, люди похилого віку вдячні своїм надійним помічникам — працівникам територіального центру й соціальним робітникам. І з нагоди ювілею бажають їм усіляких гараздів.