Надрукувати
Категорія: Портрети
Перегляди: 257

Попри зовсім молодий вік Світлана САВІЦЬКА зі станції Ярмолинці «Подільські вісті» передплачує доволі давно. Припали до душі «Любисток», «Весела ха-хата», багато нового про рідне Поділля і Ярмолинеччину зокрема дізнається з «Орбіти краєзнавця», не раз впізнає знайомих з листів у «Зворотному зв’язку», імпонує жінці, що справедливо порушують журналісти часопису болючі, критичні, злободенні теми нелегкого сьогодення, не прикривають оголену правду життя, а «Цілитель» і Добра страва» стали добрими порадниками, бо ж не перестають дивувати хорошими доступними рецептами. Крім того, ця привітна, завжди усміхнена красуня ще й сприяє передплаті часопису. Бо це входить в її обов’язки: працює інструктором з передплати у Ярмолинецькому поштовому відділенні зв’язку, відповідає за передплату періодики у Городоцькому та Віньковецькому районі.

По закінченні школи у рідних Сутківцях, дівчина вступила до Хмельницького кооперативного технікуму. Працювати попервах довелося і офіціанткою, й економістом у заготконторі, бухгалтером у райспоживспілці, продавцем в «Економі». А вже 12 літ, як трудиться на пошті. Зараз, запевняє, набагато легше працювати, аніж коли починала. Комп’ютеризація значно спростила й полегшила завдання й обов’язки. До прикладу, колись сортувальні таблиці набиралися вручну, а щоб звести докупи потрібну цифру, необхідно чимало перелистати стосів паперу. Зараз існує спеціальна програма, що дозволяє зекономити час і нерви, проте вимагає пильності, відповідальності, професійності. Взагалі роботу свою Світлана Василівна дуже любить. Найбільше – за можливість постійного спілкування з людьми. Чи не щоднини, частіше, звісно, у телефонному режимі розмовляє з керівниками, листоношами усіх ввірених поштових відділень, віднаходячи спільно шляхи збільшення передплат.
Вже 19 літ проживає Світлана Савіцька на станції Ярмолинці, звідси чоловік. Подружжя виховує сина і донечку. Владислав – студент Хмельницького політехнічного коледжу, Настя – п’ятикласниця. «Ще трішки дистанційного навчання, піду за педагогічним дипломом», — посміхається турботлива матуся.
...Закутавшись у виграний у нашій лотереї плед, значно комфортніше і затишніше буде читати «Подільські вісті». Тож ще багато-багато десятиліть Вам, Світлано Василівно, у преміцному здоров’ї, у колі дружної щасливої родини читати найтирашніжу газету краю.