Надрукувати
Категорія: Портрети
Перегляди: 895

Якось я стала свідком жвавого обговорення телевізійних передач «Битва екстрасенсів», «Мольфар» і ще кількох їм подібних. З’ясовується, значну частину населення цікавлять надзвичайні людські можливості, які для більшості з нас залишаються таємницею.

Зрештою, увага до особливих людей була завжди. Чого лише вартують імена Вольфа Мессінга, Ванги, які передбачали майбутнє. Пізніше дізналися про Кашпіровського, Чумака, Лонгу, Зборовського, Анатолія Барді, які дивували суспільство своїм біоенергетичними даром. Унікальні можливості – це й справді дар, який дається вибраним і яким треба уміло скористатися.
Саме тоді й згадалося ім’я хмельничанина Юрія Кияна, про дивовижні особливості якого свого часу багато говорили. Пригадую й розмови про черги перед багатоквартирним будинком, де мешкала його сім’я, із бажанням потрапити на прийом до біоенергетика. Немало років спливло відтоді. Чим сьогодні займається Юрій Киян, чи зберігся його феноменальний дар – ці та інші, не менш цікаві питання, й спонукали до нашої зустрічі в Хмельницькій обласній лікарні, де він працює фахівцем з безконтактного масажу.
– Юрію Петровичу, поєднання слів «безконтактний масаж» дещо незвичне. Що ж це за масаж, розкажіть детальніше.
– Безконтактний – отже, біоенергетичний. Руками я відчуваю, в якому місці, в якому органі в пацієнта сталися зміни. Енергетично й впливаю на те, щоб змусити організм боротися з недугою.
Використовую й діагностичну рамку. В руках звичайної людини – це просто річ. А в руках того, хто має високі біо- енергетичні властивості, це надійний помічник, щоб зрозуміти, де саме організм людини дає збій.
– І що, можна обходитися без традиційної діагностики?
– За найменших сумнівів завжди намагаюся проконсультуватися з тим чи іншим спеціалістом, рекомендую пройти ще й комп’ютерну діагностику МРТ чи УЗД. Може статися, і лікар не завжди одразу зорієнтується, в чому саме причина поганого самопочуття пацієнта. Тоді пропонує спробувати мою енергетичну діагностику.
Щоб вчасно виявити, не пропустити недугу, ми працюємо спільно, так би мовити, доповнюючи одне одного.
– Ви – інженер за першою освітою. Проте унікальний дар допоміг займатися цією практикою. Як виявили його в себе?
– Ще зі шкільних років мій брат Володимир (світла пам'ять йому) демонстрував, що вміє гіпнотизувати. Потім і я зрозумів, що це вдається й мені. Став багато читати, цікавитися, особливо – цією тематикою. Пізніше мої можливості вивчали у Харківському науково-дослідному інституті неврології та психіатрії імені Протопопова. Направлення отримав з наукового відділу Міністерства охорони здоров’я УРСР. До речі, саме там я познайомився з відомою усім Джуною. Їй, як і мені, науково визначали енергетичний стан. Вивчали наші здібності енергетично впливати на пацієнтів, нашу змогу лікувати.
– Мабуть, саме таких людей і почали називати екстрасенсами. Яке ваше особисте ставлення до екстрасенсів?
– Нам довелося пережити різні періоди, коли екстрасенсів то підносили на пік популярності, то розвінчували їх, бо занадто багато розвелося шахраїв. Були, як відомо, сеанси гіпнозу по телебаченню, а тепер ось фільми знімають. До речі, якщо хочете знати мою думку щодо цих фільмів, то це – дуже добра режисура, яка тримає увагу глядача. Так ось, люди з винятковими енергетичними даними, безумовно, були і є. Так само, як і ті, хто відмінно грає їхню роль. Якщо екстрасенс розглядає свого пацієнта як спосіб заробити непогані гроші, то моє ставлення до таких людей негативне. А якщо прагне насправді допомогти, шукає для цього різні можливості, то таких і підтримую, і вітаю. Саме ж слово «екстрасенс» мені не подобається.
– А мольфар?
– Треба розуміти, що мольфар – це людина, котра, як правило, поєднує в собі біо- енергетичну силу, гіпноз, знається добре на фітотерапії, гомеопатії, народній медицині. Використовує, скажімо, вогонь, воду для зняття поганої енергетики з людини. Вода, до речі, символ вічності. Через «пам'ять», закладену в воді, можна також допомагати. Проте все це дуже тонкі грані, не кожному, зрозуміло, вдається їх збагнути та відкрити їхню користь.
Я щасливий, що особисто був знайомий з покійним вже мольфаром Іваном Нечаєм, котрий був дуже глибокою, мудрою, порядною людиною та уособлював всі ці знання.
І коли почув, що мене також називають мольфаром, певно, через поєднання багатьох можливостей, сприйняв це з великою радістю.
У розвитку мого гіпнотичного таланту я багато в чому зобов’язаний нашому земляку Анатолію Кашпіровському, з яким пов’язували роки дружби. Бо саме завдяки гіпнозу я допомагав хворим на епілепсію, заїкання, енурез, інші недуги психогенного ґенезу.
По-справжньому були вражені цим моїм даром угорці, коли довелося впродовж трьох років працювати в Будапешті, Кечкеметі, Бюкфюрді. Тоді навіть центральне телебачення країни запрошувало мене для участі в програмах. Про Юрія Кияна з України писали й тамтешні видання. У моїй бібліотеці три угорські книги, одна з яких перекладена німецькою мовою, де розповідається про мій дар.
– Знаю, що ви і за рубежем, і в Хмельницькій обласній лікарні практикували ще й мануальну корекцію.
– Так. Людський хребет – надзвичайно чутлива ділянка організму, порушення в якій можуть спричиняти появу складних хвороб. І коли, як панацею від усіх бід, різні фірми почали пропонувати масажні ліжка, коврики, інше, з однією лише метою – «прив’язати» людей і нав’язати їм товар без медичних показань, без відповідальності за негативні наслідки, то такі підходи вважаю неприйнятними. Я жодного дня не працював у приватних структурах і ніколи не вівся на подібні авантюри, хоч до мене й приходили з подібними пропозиціями. І радив би людям дуже добре обмірковувати, добре все зважити, перш ніж довіряти своє здоров’я невідомо кому.
– Бачу, у вас в кабінеті свідоцтво про проходження курсів юмейхо-терапії…
– Так, мені пощастило навчатися у ректора міжнародного Токійського університету превентивної медицини Масаюкі Сайоджі. В Україні, до речі, лише два іменних дипломи, на яких підпис Масаюкі Сайоджі з його особистою печаткою. Один з них – у мене.
В юмейхо-терапію, якщо коротко, входить сто вправ, шістдесят з яких це м’якотканинна техніка, тобто сегментарний масаж (меридіани, зони, точки), 40 вправ – мануальна корекція. Складав йому екзамени особисто. А пізніше, коли підготував вже своїх двох учнів, він також їх екзаменував. Хоч насправді у мене було відчуття, що саме я складаю іспит на свою майстерність.
Незабутніми стали й мої зустрічі з відомим Миколою Андрійовичем Касьяном, у якого була своя методика лікування хребта. Але я, спостерігаючи за його роботою, вкотре переконався, що ця методика піддається лише йому. Бо це – найвищий професіоналізм.
Якщо комусь видається збоку, що й моя робота проста – провів рукою, доторкнувся і є результат – це для мене гордість, адже таке враження з’являється, лише коли володієш майстерністю дуже високого рівня. Я завжди цінував професіоналів і впродовж усіх цих років не перестаю працювати над своїм вдосконаленням.