І знову волонтерська спільнота Теофіпольщини об’єдналася, щоб зібрати чергову передачу на фронт, відправити вантаж бійцям, які зараз виконують завдання на Запорізькому напрямку.

Організатор Гуманітарного штабу в Теофіполі Андрій Петринюк розповідає, що з початку нового року практично щодня їхні волонтери проводять збір продукції, закуповують необхідне, готують домашні страви, шукають можливості доставити воїнам-землякам замовлені ними амуніцію, спорядження, інше.
– Один з військових підрозділів нашого земляка дуже потребував автомобіля для виконання бойових завдань. Священнослужитель Василь Крисак, віряни, працівники культури нашої громади колядували, щедрували і змогли зібрати 4200 євро. Автомобіль купили! А завдяки тому, що в громаді проводилися різноманітні ярмарки, організаторами яких часто були освітні заклади, вдалося закупити п’ять дронів і передати нашим захисникам.
Зараз, коли на фронті такі страшні бої, тил не має права опускати руки. Навпаки – ми повинні навіть неможливе робити можливим, аби підтримувати воїнів.
Доставляючи вантаж на Запорізький напрямок, Андрій Петринюк, за його словами, вкотре переконався, що за кожен спокійний день у тилу хлопці віддають там найвищу ціну.
– Ми перебували за 5-7 кілометрів від передової, на свої очі бачили, що доводиться переживати нашим воїнам, і були вражені їхнім бойовим духом. Він і справді, нескорений і непереможний, – каже співрозмовник.
Привезли для військових домашні страви – копчених сомів, які передав Василь Кравчук, керівник відомого господарства «Волиця», багато копченостей, які приготували працівники ТОВ «Подільське» з Теофіполя, а м’ясо свині для переробки надав фермер Олександр Бурлак. Учні професійного ліцею, майбутні кухарі, напекли пиріжків, печива, і господині з Шибеної, Колок, Новоставець стільки різної смакоти наготували. Коли хлопці скуштували, то, кажуть, ніби вдома побували. Дорогою до Оріхова зупинилися в Дніпрі. Колишній міський голова Докучаєвська на Донеччині, з яким проводили колись акцію «Схід-Захід – разом», зустрівся з нами, передав електроди, сокири, молотки, інші інструменти, що знадобляться на фронтових позиціях.
У прифронтовому Оріховому до повномасштабної війни проживало 15 тисяч населення, а зараз залишилося дві тисячі. Люди вдячні, що про них не забули, наголошують, будь-яка допомога для них важлива в цей важкий час.
А наші хлопці дуже просять дрона з пристроєм нічного бачення. Кажуть, щоб нищити орків, він украй потрібен. Будемо зараз робити все можливе, щоб допомогти. Дуже добре, що наш Гумантірний штаб тісно співпрацює з волонтерськими центрами Тернополя, Луцька, Рівного, Новограда-Волинського. Координуємо рішення, спільно вирішуємо питання, щоб такі побажання були реалізовані швидко, ефективно.
Наші колеги знають, коли готується черговий вантаж, у якому напрямку поїде фура і долучаються, щоб максимально завантажити машину. Я висловлюю вдячність тим жителям Теофіпольщини, які не втомлюються допомагати. Об’їжджаємо села, і люди діляться продуктами, консервацією. Є такі, котрі отримують мінімальну пенсію, а все одно виділять 500 гривень, щоб долучитися до збору коштів для потреб бійців, – продовжує Андрій Васильович. – Дуже хочу, щоб до роботи Гуманітарного штабу долучалося більше молодих людей. Як правило, одні й ті ж беруть участь у підготовці й відправленні вантажів. Тут, на складі, нам потрібно сортувати, пакувати, вантажити, тож завжди потрібні люди. Запрошуємо і тих, хто ставить під сумнів, чи доставляють ці вантажі за призначенням. Можуть поїхати з нами на схід і побачити все на власні очі.
Нещодавно відправили фуру на Харківщину. Ми тримаємо зв’язок із волонтерами Харкова, які після отримання вантажу розподілять його на Куп’янському та Ізюмському напрямках. До цієї передачі додалися вантажі з Тернопільщини. Нас просили привезти подарунки для вихованців дитячого будинку, то зібрали одяг, іграшки, засоби дитячої гігієни, інше.
Далі плануємо відправити вантажі на Суми, на Донецький напрямок. Вирішили, що 25-тонні фури раз чи двічі на місяць будемо відправляти у ті місця, де необхідна допомога. Так само долучаємося до відправлень вантажів наших друзів – колег із Тернополя, інших волонтерських центрів.
Знаєте, коли дорогою бачили цвинтарі, де десятки синьо-жовтих прапорів на могилах захисників, серце стискалося. Справжні патріоти віддали життя, щоб на нашу землю прийшов мир. Тому ніхто не має права сьогодні відсиджуватися, вичікувати, бути байдужим, – каже на завершення волонтер, організатор Гуманітарного штабу в Теофіполі Андрій Петринюк. – Правило часу: або ти в ЗСУ, або ти – для ЗСУ – повинно залишатися актуальним для кожного.