Професій в світі є багато,
Та лікар — важливіша всіх.
Людина в білому халаті
На варті кожного стоїть.

Зайдеш у Старокостянтинівську лікарню і бачиш людей в найкращому одязі — білих халатах і білих шапочках. Тут працюють високопрофесійні медики. Не шкодуючи сил та часу, беручи на себе важкий тягар болю і страждань, вони оберігають найцінніше — життя людини. Я втретє потрапила в хірургічне відділення і випадково була свідком розмови. Пацієнт: “А чого ви, лікарю, прийшли? Сьогодні ж субота. Вихідний”. Лікар: “Я ж робив вам операцію. Я хвилююся”.
Завдяки турботі та професійній майстерності лікарів-хірургів Б. П. Будзило, Д. Ю. Криворучко, Г. В. Молдован, О. В. Фундюр у людини з’являється віра і надія на одужання, а це найголовніше. А хіба можна провести операцію без лікаря-анестезіолога Володимира Андрійовича Гавенка? Це чудова людина.
Велика черга до доброї лікарки, яка робить УЗД різних органів, Олена Степанівна Гавенко.
Хірургічне відділення забезпечене всіма медико-хірургічними засобами для першої допомоги та часткового надання безоплатного лікування. Надійними помічниками є привітні медичні сестри-професіонали Г. В. Мельничук, Н. В. Зибюк, С. В. Остапенко, Н. В. Харчук, Т. М. Прокопчук.
Користуються авторитетом Павло Петрович та Світлана Леонідівна Шевлюки.
Очолює хірургічне відділення Юрій Петрович Петрук. Прекрасний спеціаліст, організатор, простий в спілкуванні, завжди заклопотаний, безвідмовний, чуйний і мудрий. Він лікар від Бога, подає приклад для молодого покоління.
У житті мені доводилося зустрічатися з Лікарями з великої літери. Наприклад, Людмила Андріївна Петрук. Починала працювати в Радківцях, а сьогодні очолює терапевтичне відділення. Щире людське спасибі хочу сказати Анатолію Івановичу Швецю за всі добрі справи, які ви робите для людей.
Я дуже вдячна лікарю Хмельницького обласного серцево-судинного центру Андрію Петровичу Шимкову, який надав мені невідкладну кардіологічну допомогу. Це надзвичайно чуйна людина. Мені не раз доводилося звертатися до нього за порадою. Нехай все добро, яке ви робите людям, повертається до вас сторицею.
Сім років тому, коли мені було трохи більше 50 років, я поховала свою доньку в чужій країні, пережила сильний нервовий стрес і отримала букет хвороб, хоча до того ніколи не хворіла.
Нещодавно я закінчила лікування в Старокостянтинівській лікарні і хочу подякувати через газету “Подільські вісті”, яку виписую з 1963 року, всьому медперсоналу за чуйне ставлення до пацієнтів.
Прийміть подяку, лікарі, за добрі серця і за турботу. Щастя, здоров’я вам міцного, хай Господь вас благословить для життя земного.