Війну не виграти словами…
Ця проста думка прем’єр-міністерки Данії Метте
Фредеріксен про російсько-українську війну
найвлучніше характеризує хронічну ваду українських
можновладців.
Бо й справді, за чотири з половиною
роки повномасштабної війни ми вже стільки всього
наслухалися, починаючи від «двох-трьох тижнів…» у
2022-му й закінчуючи «40 днями примушування Росії
до миру…» у 2026-му, що мимоволі виникає сумнів у
правдивості будь-яких заяв найвищих посадовців. А
чого варті хоч би й «двадцять чотири години…»
головного заокеанського Дональда! Вони з того ж таки
набору «воєнних» слів. То, може, вже пора говорити
саме те, що є насправді, а не малювати посполитим
якусь паралельну реальність?
На саміті «Україна й країни Нордично-Балтійської
вісімки» Президент України закликав
північноєвропейських партнерів на рівні
Європейського Союзу ухвалити рішення про
задоволення термінових фінансових потреб України.
«На початку цього року наш уряд, Міністерство
оборони використали кошти, які були заплановані на
кінець року. Значна частина цих грошей пішла на
закупівлю дронів та покриття інших нагальних потреб
оборони… Загальний дефіцит на сьогодні становить
27 мільярдів доларів. Близько 8–10 мільярдів з них
потрібно, щоб забезпечити наших солдатів зброєю в
січні, лютому та березні. Ми повинні вже зараз почати
фінансові виплати та виробництво. Інакше у січні і
лютому у нас нічого не буде. Я маю на увазі, що зброї
буде недостатньо. А 20 мільярдів — це термінові
гроші. Вони потрібні на чотири місяці цього року», —
озвучив сучасну ситуацію в Україні Володимир
Зеленський.
І варто відзначити, що до його слів учасники
саміту поставилися з розумінням та повною
серйозністю. Принаймні прем’єр-міністерка Данії
Метте Фредеріксен визнала, що Україна вже досягла
того, що багато хто вважав неможливим. А ще вона
додала: «Данія та країни Північної Європи
підтримують вас, і ми з самого початку знали, що війну
не можна виграти лише словами. Бо коли вам
терміново потрібна зброя та боєприпаси — ми їх
постачаємо. Коли вам потрібні танки і наші F-16 — ми
доставляємо. А коли вам потрібні інвестиції у вашу
власну оборонну промисловість — ми їх надаємо.
Тепер, коли вам терміново потрібна потужна
протиповітряна оборона, ми повинні пообіцяти її
забезпечити. Ми спільно зобов’язалися швидко
розробити нову ракетну систему для створення щита
над вашими містам та для зміцнення оборони Європи.
Наша підтримка не вимірюється місяцями. Вона
вимірюється цією простою обіцянкою — стільки часу,
скільки цього буде потрібно».
Досить оптимістична й обнадійлива для нас заява.
Залишилося тільки побачити її матеріалізовані
наслідки у небі над українськими містами та на
суходолі в зоні бойових дій.
Після досить тривалої перерви відбулася зустріч
Володимира Зеленського з журналістами. Попри
широкий спектр питань та відповідей, він, зокрема,
висловився й щодо припинення бойових дій:
«Починаються вибори президента у Сполучених
Штатах Америки. Ми вважаємо, що на сьогодні це
найактивніший етап, на якому дипломатія може
привести до закінчення війни. Це кінець цього року і
до кінця літа 2027 року. Вони не встигли до виборів у
Сполучених Штатах Америки — ми це розуміємо.
Путін хоче демонструвати силу постійно, не хоче йти
ні на який діалог, хоче максимальну ескалацію. Тому
ось приблизно таке відчуття. Ми і з європейцями про
це говоримо».
А щодо реальної ситуації в країні він відповів без
особливого оптимізму: «Загалом по країні відповідні
органи влади стараються виконати Плани стійкості.
Не все виконано, і ми повинні працювати швидше. Я
дуже сподіваюся, що за найближчі місяці ми
пришвидшимо деякі процеси, які в громадах трішки
уповільнені. Працюємо над цим. Це стосується всієї
країни».
А ще Президент поскаржився, що немає такого
масованого виробництва вітчизняної балістики, яке
мало б бути. Але при цьому нагадав про домовленість
із Німеччиною про передачу Україні 600 ракет PAC-2
на 2027–2028 роки. Ці ракети можуть збивати
балістику, але, за його словами, їх потрібно значно
більше.
На жаль, потреба у цих ракетах буде ще довго. Бо
«бункерний дід» заявив, що російські удари по
українській інфраструктурі нібито є «ефективними та
своєчасними» і що вони допомагають військам
агресора «виконувати бойові завдання», бо
порушують «можливості оборонно-промислових
підприємств удосконалювати зброю».
Тобто за його логікою виходить, що ракетний удар
рашистів по торговельно-розважальному центру у
Кривому Розі Дніпропетровської області, внаслідок
якого загинуло 15 людей і понад сотня зазнали
поранень, — це дуже вдала військова операція? Ось
тільки «маленький сірий чоловічок» ніяк не пояснив
потреби у повторному ударі через пів години після
першого, який був явно спрямований на рятувальників
та медиків, котрі за цей час встигають приїхати та
почати порятунок людей і гасіння пожежі. І це не
перший випадок такої диявольської поведінки.
Та його зовсім не бентежить те, що, за офіційними
даними Моніторингової місії ООН з прав людини в
Україні, у липні 2026 року внаслідок масованих
російських повітряних ударів загинули щонайменше
437 цивільних осіб, а ще 2610 людей дістали
поранення. Серед загиблих — 17 дітей, ще 166 дітей
поранені. Це найвищий показник загибелі
неповнолітніх із квітня 2022 року!
На жаль, потворна традиція корупційних скандалів
серед столичних високопосадовців і минулого тижня
не дала осічки. Цього разу Національне
антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна
прокуратура оприлюднили розслідування про
«відмивання» півтори сотні мільйонів гривень для
сплати застави за одного з фігурантів справи «Мідас».
Офіційно його прізвище не назване, але
правоохоронці досить прозоро дали зрозуміти, що
йдеться про ексміністра енергетики Германа
Галущенка. У процесі «відмивання» був використаний
державний «Сенс Банк». Фігурантами цієї справи
стали ексзаступниця керівника Офісу Президента
Ірина Мудра, колишній народний депутат Максим
Микитась, чинний нардеп Вадим Столар та ще ціла
компанія чиновників другого ешелону влади…
