Старість

Старію я, але не сам.

Старіють капелюх і мода.

Старіють півень і гусак —

На старість не потрібна згода.

Коли ще «ТАК» тримало форму,

Дороговартісним був зміст,

А молодість була проворна,

Чомусь на все тримався піст.

Старість теж має власні межі,

Як юність, молодість і зрілість.

Відсутні там кордони й межі —

То стан душі, усім на милість.

Старію я, старіють поруч

Без розпачу і каяття.

Для старості ми наче здобич,

А час — то розмір і суддя.

Старість старим — то нагорода.

Життя — найвищий є дарунок.

Довше життя — то Божа згода.

Найвища проба і гатунок.

Старість — то мудрість? Не завжди.

Старість від дум спочити хоче.

Старість страждає від нужди.

Можливо, Бог так напророчив?

Система міри і ваги,

Совісті, честі і моралі —

Не всім Господнє до снаги,

Якщо живі — крутіть педалі!