Курси валют

Небо над Кам’янцем-Подільським знову підкорюють літаки. Після довгих років перерви злітна смуга занедбаного аеропорту в селі Кам’янка відновила своє призначення — навесні її вперше торкнулося шасі повітряного судна.

ЛІТАК «CESSNA   A-150L» .

За два місяці відновлений аеродром прийняв близько двох десятків приватних літаків. Кам’янецький повітряний простір почали опановувати пілоти, для котрих мала авіація стала невід’ємною частиною життя. Серед них — досвідчений авіатор із Києва Денис Горбачов, який у травні здійснив першу посадку на кам’янецькому аеродромі; чернівчанин Євген Блошко, котрий минулого тижня взяв участь у змаганнях з повітряного фристайлу в Одесі; та навіть колишній військовий льотчик, парапланерист із Коломиї Ігор Табанюк, якому після падіння літального апарата у Гімалаях довелося шість днів боротися за життя.
А відроджувати повітряну візитівку Кам’янця-Подільського взявся Ярослав Крочак, котрого в місті знають як депутата міськради і засновника приватного підприємства «Механік».
— Колись аеропорт із двома злітно-посадковими смугами відігравав велику роль у вантажних і пасажирських перевезеннях, — каже Ярослав Адамович. — Та впродовж останніх 20 років земля не використовувалася, а будівля просто занепала...
Проте весна 2015-го стала переломним моментом для занедбаного аеропорту. Сьогодні приміщення, яке ще донедавна зяяло розбитими вікнами, ремонтується, а мешканці села знову чують гуркіт авіадвигунів.
— Аби мати можливість відбудувати аеропорт, ми створили громадську організацію «Механік-Авіа». Наразі розробляється проект землевідведення для посадкового майданчика, — розповідає Ярослав Крочак.
Діючий аеродром значно розширить туристичний потенціал міста. Крім того, на випадок воєнних дій не зайвим буде запасний посадковий майданчик для малих транспортних літаків. Додаткові можливості з’являться й у служби із надзвичайних ситуацій та екстреної медичної допомоги, коли, скажімо, необхідно буде терміново привезти медпрепарат чи кров зі столиці. Чотиримісний літак «Cessna-182», приміром, із Кам’янця до Києва летить лише годину.
— Відновлення аеропорту та облаштування посадкового майданчика потребує великих капіталовкладень. Чому ви це робите, в той час, коли багато бізнесменів вивозять свої капітали за кордон?
— Напевне тому, що я патріот України і залишуся тут незалежно від обставин. На Хмельниччині фактично немає діючих аеродромів, крім військового у Старокостянтинові. Тому ідею відродити малу авіацію на Поділлі озвучив народний депутат Володимир Мельниченко, котрий пообіцяв знайти кошти для будівництва злітної смуги з асфальтованим або бетонним покриттям довжиною 800 метрів, завдяки якій на кам’янецькому аеродромі зможуть приземлятися двадцятимісні літаки. З ентузіазмом підтримали справу міський голова Кам’янця-Подільського Михайло Сімашкевич і голова Кам’янської сільради Юрій Волощук. Ми запланували відкрити і виробниче приміщення, де спільно з київськими спеціалістами працівники «Механіка» складатимуть малі двомісні літаки АІ-10 вітчизняної розробки. Обшивку і каркас робимо самі, а «начиння» — двигуни, авіоніку, електроніку — купуємо і складаємо. Почали практикувати навіть проведення поточних дрібних ремонтів літаків, бо зіштовхнулися з тим, що українські пілоти не мають, де цього зробити. А у нас є хороша ремонтна база. Це все нам під силу.
— Відновлення аеропорту в Кам’янці-Подільському — це, власне кажучи, відновлення іміджу міста, — додає приватний підприємець із Хмельницького, генеральний директор ТОВ «Каммед» Валерій Слабінський, котрий із ностальгією споглядає, як на «злітку» приземляється літак. — Я виріс у Кам’янці й добре пам’ятаю, як у дитинстві ми з хлопцями ходили на аеродром дивитися на літаки. За Радянського Союзу з нашого міста до Хмельницького, Києва, Тернополя, Одеси курсував літак «Morava», так званий пасажирський кукурузник. Було б добре, якби й сьогодні відновилися регулярні рейси. Ними могли б скористатися не лише приватні підприємці, котрі бажають зекономити час, скажімо, на ділову поїздку. Думаю, рейси були б популярними і серед туристів, які відмовляються їхати до Кам’янця, зважаючи на розбиті дороги. Крім того, Кам’янець-Подільський часто приймає гостей з-за кордону, які також не відмовилися б від комфортного перельоту. До прикладу, наразі ми чекаємо візиту на підприємство керівника однієї іранської компанії, з яким маємо укласти договори на експорт.

ІГОР ТАБАНЮК ПІД ЧАС ПОЛЬОТУ.

«Літак — не дешеве задоволення, хоча, разом із тим, не набагато дорожче за хороший автомобіль».
Польоти над Кам’янцем уже встигли захопити дух багатьох авіалюбителів. Тепер у їхніх розмовах знаходиться місце і для невеликого та надзвичайно красивого міста над Смотричем. Опанував місцеві горизонти і чеський надлегкий літак «Atec Zephyr» киянина Дениса Горбачова.
Ніколи раніше пілот Денис Горбачов у Кам’янці не був. Утім, перший його приліт став символічним відкриттям нашого аеродрому. Наступного року до Дня міста кияни        разом із Ярославом Крочаком запланували організувати авіаційне свято.
 А за штурвалом «Cessna A-150L» ширяє над містом і буковинець Євген Блошко.
Осягає небесні простори над Кам’янцем-Подільським і коломиєць, у минулому підполковник авіації Військово-повітряних сил України, голова Прикарпатської асоціації малої авіації Ігор Табанюк. Саме він допомагав створювати в Кам’янці громадську організацію «Механік-Авіа» і сьогодні підтримує дружні стосунки із Ярославом Крочаком, який взявся докладати зусиль до розвитку малої авіації.
Виявляється, на кожен виліт пілот бере дозвіл у ППО, зазначає час вильоту й орієнтовний час прибуття у певну точку. Приміром, декілька тижнів тому на території області були низькі польоти військової навігації — винищувачі зі Старокостянтинова відпрацьовували малу висоту, тому вильоти того дня взагалі були заборонені: якщо малий літак потрапляє у хвіст гарячого газу реактивного літака, це закінчується погано. Як тільки пілот приземляється, відразу фіксує час і повідомляє: «Посадка успішна». До речі, кожен аеродром має свою радіостанцію, позивні та зафіксовану частоту. Позивні є і в літаків. Тож приємно, що залізні птахи продовжують успішно торувати повітряні стежки над Кам’янцем.