Вже понад рік тягнеться справа з побиттям у Старій Синяві неповнолітнього Віталія Бучка. Стільки часу матір сина оббиває пороги правоохоронних органів, аби винуватця притягнули до відповідальності і справедливість, про яку так багато всі говорять, нарешті восторжествувала. За цей час довелось витратити чимало власних нервів і коштів на лікування Віталія. А слідство так і не дало конкретної відповіді — хто ж побив хлопця?
У червні минулого року біля одного з місцевих кафе-барів у Старій Синяві, зловмисник побив Віталія. Відбулось це вельми професійно. Нападнику знадобився лише один добре поставлений і продуманий удар, аби Віталій відразу знепритомнів. Ударили хлопця в потилицю у ділянці шийних хребців. Зрозуміло, що ушкодження впевнено, чітко і точно завдала людина, яка володіє бойовим мистецтвом.
У нейрохірургічне відділення Хмельницької обласної лікарні Віталій Бучко поступив у стані середньої тяжкості. Лікарі діагностували забій головного мозку і крововилив у лівій скроневобальній ділянці голови. Постійно допікав важкий головний біль і нудота, порушилась координація рухів. Почались навіть проблеми із зором. Лікарі говорили про потребу хірургічного втручання, але на заваді стала вроджена патологія і провести операцію не було змоги. Забій мозку від удару дав ускладнення, яке вкупі з вродженою проблемою створило небезпечну ситуацію для здоров’я потерпілого. Мати, Зоя Гладишева, молилась тоді тільки про одне, аби з сином все було гаразд.
Точки зору на те, чому так довго триває слідство, у матері і міліції різні. Чому ж, даруйте, «волинять» правоохоронці? Зоя Павлівна розповідає: «Слідство проводиться дуже повільно і це з урахуванням того, що син знає, хто його вдарив, хоча той, хто це зробив, навіть заперечує свою присутність в ту ніч на місці події. Також є очевидці, які, правда, ще не всі дали свідчення. Першу очну ставку слідчий провів лише в жовтні, тобто через три місяці після відкриття кримінального провадження».
Зоя Павлівна також додала, що їй не давали знайомитись з матеріалами кримінального провадження і результатами судово-медичної експертизи. Мати навіть просила про заміну слідчого у справі, але їй відмовили, відповівши, що у відділі лише він один.
Міліція може опиратись лише на конкретні факти і оперувати реальними доказами. Для встановлення вини тієї чи іншої особи, правоохоронці мають зібрати достатньо вагомих відомостей, аби звинуватити людину у вчиненні злочину, принаймні, так гласить закон. Старший слідчий Старосинявського РВ УМВС, майор міліції Сергій Дулєпов каже: «У даному кримінальному провадженні проведені всі слідчі дії, які передбачені КПК України. Провадження вже тричі було на вивченні в слідчому управлінні і неодноразово в прокуратурі, оскільки потерпіла сторона туди також зверталась. Спільно з процесуальним прокурором вжито усіх необхідних заходів для встановлення вичерпних обставин справи. Наразі проводяться додаткові розслідування. Здійснено низку допитів свідків, проведені очні ставки. Нині у слідства немає вичерпних доказів вини у вчиненні злочину тієї особи, на яку вказує потерпілий. Зі свого боку, можу запевнити, що слідство належним чином дослідило справу і налаштоване позитивно. Як тільки з’являться переконливі докази вини того чи іншого громадянина, справа одразу буде передана до суду. Міліція зацікавлена у завершенні слідства з конкретним результатом не менше, ніж потерпіла сторона».
Кафе-бар, де сталася сутичка, місце в Синяві вельми колоритне, подібні речі там відбуваються часто. Кілька місяців тому неподалік від цього закладу чоловік, який веде в Старій Синяві власну секцію по бойовому самбо, одним, добрячим ударом відправив у нокаут школяра.
Нападник, на якого вказує Віталій, цілком підходить на роль обвинуваченого, як кажуть, «наш клієнт». Він уже був судимий, до речі, за тією ж 122 статтею КК України (умисне спричинення тілесних ушкоджень середньої важкості), хтось раніше вже відчув на власній щелепі школу ніндзі. Мої знайомі зі Старої Синяви, які так само добре знають цього хлопця (світ тісний), розповіли, що він великий любитель помахати кулаками і вже неодноразово був помічений у різних розборках. Загалом, любитель «бійцівського клубу» може бути цілком реальним нападником, але слідчий має рацію, коли говорить про вичерпну доказовість фактів. Є свідки, які вказують, що саме ця особа, про яку говорить Віталій Бучко і є його зобидчиком. Однак, вони доводяться родиною потерпілому (їхні свідчення не є для слідства вичерпними), а сам Бучко чітко нападника не бачив, бо той завдавав удару, знаходячись позаду своєї жертви.
Ще два свідки можуть пролити світло на цю історію, які попередньо, за словами матері, готові підтвердити особу нападника, але наразі вони перебувають у зоні АТО і свідчень дати не можуть. Якщо хтось із них підтвердить слова Віталія, або хоча б підтвердять присутність гіпотетичного підозрюваного в той час на місці інциденту, забіяку чекає суд. Зважаючи на наявність у нього судимості, перспективи його не надто веселі.
У цілому, видається, що усі бажають якнайшвидшого завершення слідства і передачі справи на ваги Феміди, звісно, окрім самого зловмисника. Шкода тільки, що потрібно так багато часу і нервів, аби справедливо покарати хулігана, який живе за принципом: «Сила є — розуму не потрібно!».
Gismeteo 
