Продаючи через Інтернет неіснуючі товари, утриманці двох виправних колоній та слідчого ізолятора ошукали громадян майже на 600 тисяч гривень.
Цю шахрайську схему організував 34-річний в’язень із виправної колонії в Житомирській області. До злочинної діяльності залучив трьох колишніх співкамерників, двоє з яких перебували у Київському слідчому ізоляторі та один — у Кропивницькій виправній колонії.
Ув’язнені розміщували в Інтернеті оголошення про продаж товарів і, обговорюючи умови отримання товару, обіцяли відправити його до певної дати. Коли ж після прострочення терміну відправки покупці дзвонили, аби дізнатися причини затримки, шахраї пояснювали, що вони військовослужбовці, яких терміново відправили у «гарячі» бойові точки. На підтвердження надсилали фото у військовій формі та з місця несення служби, звісно ж, чужі. Запевняли, що товар обов’язково відправлять, треба лише переказати на картку ще певну суму коштів за доставку, оскільки розв’язання цього питання будуть займатися їхні брат чи бойовий товариш. Після цього на зв’язок не виходили.
Кошти за товар зловмисники отримували на банківські картки підконтрольних осіб. Правоохоронці встановили, що за такою схемою шахраї ошукали 13 громадян та заволоділи майже 600 тисячами гривень, але, за даними правоохоронців, потерпілих значно більше.
Угруповання шахраїв діяло і в інших виправних колоніях — від протиправних дій аферистів постраждали десятки громадян із різних регіонів України. Так, поліцейські встановили, що 34-річний чоловік, який відбуває покарання за нанесення тілесних ушкоджень та розбійний напад в одній із виправних колоній Миколаївщини, організував шахрайську схему, до якої залучив ще двох засуджених 34-х та 37-ми років.
Зловмисники телефонували громадянам, називалися знайомими знайомих та просили гроші нібито на лікування після травм чи поранень. Громадяни перераховували кошти на зазначені шахраями рахунки. Для конспірації учасники угруповання використовували мобільні телефони та сім-картки різних операторів, які постійно змінювали. Після отримання коштів на свої рахунки, вони блокували дзвінки потерпілих і вимикали телефони.
На превеликий жаль, інтернет-шахрайство набуває все ширшого розмаху. З початку цього року до Департаменту кіберполіції надійшло понад 20 тисяч звернень громадян, з них — понад 75 відсотків про шахрайство в Інтернеті. «Аналогічні відсоткові показники ми спостерігали й минулого року, відповідно протидія онлайн-шахрайству залишається одним з основних напрямів роботи кіберполіції», — наголошує начальник Департаменту кіберполіції Юрій Виходець. А директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Нацбанку Андрій Поддєрьогін повідомляє, що більшість випадків, коли громадяни втрачають свої кошти, виникають через розголошення ними даних своєї картки, одноразових паролів для підтвердження операцій, даних для входу до інтернет-банкінгу. «Половина від загальної суми збитків від шахрайства з платіжними картками відбулася через соціальну інженерію. Їх можна було б уникнути, пам’ятаючи та дотримуючись правил безпечного використання платіжних карток», — каже він.
Чи можна розпізнати онлайн-шахрайство? Так, адже найчастіше онлайн-шахраї використовують свою тактику впливу на потенційну жертву. Пам’ятайте: зловмисники різними способами намагаються виманити у жертви особисті дані, які зможуть використати у шахрайських схемах. Також найчастіше шахраї наполягають на терміновості сплати коштів, наголошують, що треба відповісти швидко, інакше користувач отримає штраф або втратить можливість виграти.
Зазвичай шахраї пропонують безкоштовні подарунки користувачам в обмін на участь в опитуваннях, де необхідно надати особисту або фінансову інформацію. Саме так зловмисники виманюють важливі дані, однак жертва при цьому ніколи не отримає обіцяний приз.
Тож не поспішайте надавати незнайомим людям свої особисті дані, не «ведіться» на цікаві пропозиції та не виявляйте надмірну довірливість. Будьте пильні, адже шахраї не втомлюються закидати свої злочинні сіті.
Gismeteo 
