Як повідомили в Головному управлінні Національної поліції в Хмельницькій області 17 липня мешканки області побачили оголошення про продаж дров в Інтернеті та спокусилися на привабливу ціну. Та після перерахунку коштів зв’язок з «продавцями» перервався. Таким чином 40-річна хмельничанка втратила 6300 гривень, 68-річна мешканка Летичева — 6699 гривень, а 51-річна дунаївчанка — 13 500 гривень. За всіма фактами поліцейські проводять перевірку і закликають громадян купувати продукцію тільки в перевірених постачальників. Щоб не потрапити в спритні руки шахраїв та не спокуситися на привабливу пропозицію, правоохоронці розповіли про найпоширеніші види шахрайств та як від них захиститися.
1. Фейкові соціальні виплати і допомога
З початком пандемії, з початком повномасштабного вторгнення дуже великих обертів почали набирати такі види шахрайства, які пов’язані з наданням різноманітної соціальної допомоги і виплатою соціальної допомоги різним категоріям населення. Досить часто у месенджерах і навіть на інформаційних ресурсах можна побачити оголошення, що тій чи іншій категорії населення — чи то багатодітним сім’ям, чи пенсіонерам, постраждалим — виплачуються якісь певні кошти. В оголошенні навіть може бути посилання на офіційні джерела, на перших осіб держави, на якісь відомі благодійні фонди. Але до цієї інформації треба ставитися досить обережно, тому що це може бути ще одна прихована шахрайська схема.
Якщо ви бачите у себе в розсилці чи на якомусь каналі повідомлення, що є якась виплата певній категорії людей, під яку ви підпадаєте, і далі написано, що для того, аби отримати цю виплату, необхідно перейти за посиланням і зареєструватися — це привід насторожитися. Тому що так діють шахраї і таким чином вони розповсюджують фішингові посилання.
Що таке фішингові посилання? Це такі посилання, переходячи за якими ви потрапляєте на шахрайський ресурс і всі ті дані, які ви будете там вводити: номер телефону, паспортні дані, якісь коди, номери карток, логіни чи паролі — усе це автоматично потрапляє у руки шахраїв. Маючи такі персональні дані на руках, шахраї отримують доступ до онлайн-банкінгу і знімають кошти.
Звісно, якщо є дійсно якийсь вид допомоги, то в першу чергу це озвучують самі перші особи. Слідкуйте за їхніми інтерв’ю і за їхніми офіційними каналами комунікації.
2. Дзвінки мобільних операторів
Зараз відбувається нова хвиля шахрайств, пов’язаних з дзвінками так званих представників мобільних операторів. Людина начебто дуже тривалий час користується номером телефона і щоб підтвердити продовження цього номера, треба продиктувати якийсь певний код, який зараз надійде на цей номер телефона. Насправді такого не буває. Це телефонують не оператори, а шахраї. Їхня мета — заволодіти номером телефона, адже є така послуга, як дублікат sim-карти.
За кілька днів до того, як шахраї будуть телефонувати своїй жертві як представники мобільного оператора, вони з двох-трьох різних номерів здійснюють систематичні дзвінки. Потім вони можуть звернутися до оператора, сказати, що вони втратили свій номер телефона. А для того, щоб відновити цей номер телефона, зазвичай запитують кілька останніх номерів телефонів, з яких були здійсненні останні вхідні дзвінки. І вони диктують номери, з яких надзвонювали вам, і таким чином «відновлюють» карту, а точніше крадуть номер телефона у реального його власника, роблячи дублікат sim-карти.
Якщо у шахраїв є вже номер телефона, то вони можуть зайти в онлайн-банкінг, змінити там пароль, скориставшись послугою «забув пароль», і таким чином отримати доступ до карток і заволодіти заощадженнями. Або досить часто можуть використати цей номер для доступу до соціальних мереж та розсилати через них якісь повідомлення, просити про допомогу, збирати кошти, вживати інші шахрайські дії.
Тому тут треба бути дуже обережними. Якщо навіть людина телефонує, представляється оператором, просить вас якісь особисті дані, просить у вас якийсь пароль, логін, ще щось — не давайте таких даних. Краще або зателефонуйте за офіційним номером до оператора і перевірте свою інформацію, або підіть в офіс. І однозначно, якщо вже такі дії були, — одразу раджу зайти у свій онлайн-банкінг, змінити пароль і перевірити, чи все в порядку з вашими коштами.
3. Купівля-продаж в інтернеті
Шахрайство, пов’язане з купівлею-продажем через мережу інтернет, через магазини у соціальних мережах, через популярні майданчики для продажу товарів зараз дуже поширене.
Схем буває багато. Шахраї створюють фейкові акаунти, наповнюють їх товарами. При цьому вони вимагають у своїх потенційних покупців повну передплату. На жаль, дуже популярно спекулювати на тому, що начебто продавець перебуває на території, де ведуться активні бойові дії. Вони набирають певну кількість клієнтів, беруть з них певну суму грошей і далі магазин просто зникає, або він змінює назву, або взагалі блокуються всі клієнти чи видаляється сторінка цього інтернет-магазину.
Інша шахрайська схема пов’язана з відомими платформами. Там досить потужний захист клієнтів. Але шахраї намагаються обманути як покупців, так і продавців товарів. До прикладу, візьмемо таку мережу як OLX. Якщо ви щось продаєте чи купуєте і ваш потенційний продавець чи покупець просить вас, задля пришвидшення спілкування, вийти з месенджера на цій платформі і перейти у Viber, WhatsApp чи будь-який інший месенджер, ніколи не погоджуйтеся, бо це може бути кроком до того, що вас обманюють.
Якщо раніше ставали саме покупці жертвами шахраїв – вони платили кошти і не отримували товар, то зараз і продавці стають жертвами недобросовісних покупців. Вони вже мають номер телефону, потім вони просять ще номер картки, на який потрібно перерахувати кошти. У них вже є дві складових. Далі вони починають виманювати персональні коди, логіни, паролі, входять у банкінг і заволодівають коштами.
Gismeteo 
