Методи шахраїв більшою мірою не змінилися, але фокус шахрайських кампаній змістився. Якщо раніше був фокус на родичах, начебто «щось сталося з ними». То зараз фокус змістився на державні виплати і різноманітні донати. До прикладу, нещодавно до правоохоронців у місті Ізяславі звернулась 59-річна місцева жителька, яка стала жертвою шахраїв. Жінка в соцмережі натрапила на оголошення про виплату фінансової допомоги від держави. Перейшовши за посиланням, вона ввела свої персональні та банківські дані, після чого з її рахунку зникло понад 14 тисяч гривень. За даним фактом слідчі Шепетівського РУП розпочали кримінальне провадження за ст. 190 (Шахрайство) Кримінального кодексу України.
Українці мають бути обережними, коли бачать заклики залишити свої персональні та фінансові дані на невідомих сайтах. «Зараз шахраї роблять акцент на отриманні допомоги від держави, від міжнародних організацій, навіть не на виграшах. І ще фішингові посилання, як і створення платежів під впливом шахраїв», – перерахував ризики для клієнтів член правління ПриватБанку з питань роздрібного бізнесу Дмитро Мусієнко. У повідомленнях про виплати часто розміщуються посилання на фейкові сторінки банків, через які українці фактично добровільно передають шахраям конфіденційні дані. «Приклад. Приходить СМС про виплати від ООН чи Червоного хреста. Там 5-10 тис. грн, якщо хочеш отримати, то зайди за посиланням на Приват, Райф, Ощад, в яких 80% ринку. Ти заходиш, а там копія сайту банку, яку шахраям не складно намалювати. Пенсіонер вводить всі дані і далі в нього крадуть кошти», – пояснив заступник голови правління, відповідальний за роздрібний бізнес Ощадбанку Антон Тютюн. На його думку, якщо молодь і люди середнього віку більш фінансово обізнані і встановлюють ліміти на карткові платежі, випускають окремі картки для інтернет-шопінгу й встановлюють інші запобіжники, то людям старшого віку складніше наздогнати темпи розвитку цифрової економіки.
Вимагання передплати на картку за товар також може бути ознакою шахрайства. «Один з видів шахрайства, яке ми бачимо як компанія, пов’язана з логістикою, – це фіктивні відправки. Окрім донатів та волонтерських переказів є ще велика логістика – волонтерська, військова. Люди купують багато товарів, але часто купують «кота у мішку», – каже директор з інновацій NovaPay Олексій Рубан. Цьому є протидія – сервіси післяплати. «Це те, що називається «безпечні угоди», коли продавець не отримає гроші, поки покупець не отримав товар. В нас це називається Safe Service. В інших гравців інші сервіси», – розповів Олексій Рубан. «У нас є досить класне рішення спільно з Rozetka. У нас є можливість приймати платежі навіть за товари мерчантів Rozetka в точках видачі Rozetka, що дає клієнту можливість подивитись товар, а потім оплатити його. На Prom є Промоплата. Плюс Prom як маркетплейс гарантує певною сумою, що якщо щось піде не так, він компенсує втрати клієнта», – зазначив комерційний директор RozetkaPay Олексій Миропольський. Він радить шукати баланс між сервісом та безпекою. «Шахраї будуть постійно знаходити слабкі місця. Ми в ролі наздоганяючих і, напевно, маємо дуже швидко реагувати на виклики, які створюють шахраї, впроваджувати ті чи інші речі дуже швидко», – зазначив він.
Gismeteo 
