Чому на місці знесеного ще в лютому минулого року пам’ятника досі не розпочинається спорудження монумента пам’яті Героїв Небесної Сотні?

Пам’ятник В. Затонському в Хмельницькому біля будинку обласної Федерації профспілок, де погруддя комуніста височіло понад 60 років, учасники Революції гідності повалили в лютому минулого року. Кам’яний ідол, який за час подій на Майдані встиг «прикраситися» написами «кат» та «комуняка», кріплений тросами до вантажівки, гепнув долу, так що аж голова розкололась вдрузки. На спорожніле місце громада міста вирішила встановити пам’ятник справжнім героям України — лицарям Небесної Сотні.
У березні минулого року Хмельницька міська рада оголосила відкритий мистецький конкурс на кращий проект монумента. У жовтні минулого року цей конкурс, який тривав більше півроку і двічі організовувався наново, таки завершився. Переконливу перемогу серед семи проектів, за результатами голосування журі, здобула скульптурна композиція «Героям Небесної Сотні», автори якої — хмельничани Роман Албул та народний художник України Микола Мазур. Наша газета вже неодноразово повідомляла і про перипетії конкурсних баталій, і розповідала про скульптурну компо-
зицію, її ідею, художнє втілення. Така увага виправдана: цей патріотичний витвір має стати не лише даниною пам’яті, символом українського жертвоприношення задля гідності і свободи, а й духовною, естетичною окрасою центру міста.
Споруджувальні роботи мали розпочатися після завершення конкурсу і на цей час у міському бюджеті було визначено й першу суму: в розмірі п’ятсот тисяч гривень, аби розпочати проектно-кошторисні роботи, виготовити модель 8-метрового пам’ятника.
Минуло уже півроку після конкурсних баталій, та на спорожнілому після Затонського підніжжі — пустка. Крізь квадрати бетонних плит неполохано пнеться до сонця яскраве різнотрав’я, а чотирикутник фундаменту уподобали  голуби та горобці. Ніякі роботи тут не ведуться. Затишшя. Чому? Знову немає грошей?
Як повідомив начальник управління архітектури та містобудування міської ради Віктор Дунаєвський, виділених п’ятсот тисяч гривень вистачить для кошторисного проекту і початкового етапу робіт. Та процес виготовлення необхідної документації, на думку головного архітектора м. Хмельницького, затягується, зокрема самими ж... авторами проекту. «Як тільки ми отримаємо проект кошторису, одразу ж розпочнемо планові роботи. Без кошторисних розрахунків нам грошей не виділять. Є ще проблема стосовно матеріалу для монумента. Автори бачать його у бронзі. А для бронзового пам’ятника необхідно понад 5 мільйонів гривень. На сьогодні такі кошти є проблемою».
Замовником будівництва призначено управління капітального будівництва Хмельницького міськвиконкому. Його начальник Тетяна Поліщук пояснює зволікання тим, що, справді, митці поки що не надали відповідних кошторисних розрахунків, згідно з якими потрібно розпочати спорудження і найголовніше — отримати для цього кошти.
— Розумієте, автори повинні виготовити у натуральну величину макет пам’ятника, і надати документацію про необхідні для цього кошти, тобто вступити у договірні відносини, — пояснює Тетяна Миколаївна. — Роман Албул приносив кілька разів кошторисні документи, але не всі вони були юридично правильно оформлені. А мова йде про немалу суму.
Автори ж проекту-переможця монумента також, як кажуть, розводять руками, тому що Роман Албул, справді, уже неодноразово відносив в управління капітального будівництва кошторисні розрахунки, аби закупити необхідні матеріали для макета пам’ятника. Надавав інформацію, необхідну для придбання матеріалів, є домовленості з художньо-виробничими комбінатами і в Києві, і у Львові, і навіть за кордоном, бо там, виявляється, дешевше виготовляти монументальні замовлення. Однак художники не є юридичними особами. І знову — замкнене коло?
Одне слово, юридична тяганина зайшла у глухий кут. «Я розумію, що все впирається в кошти, що пам’ятник видається дорогим, що з кожним днем зростає вартість будівельних матеріалів, що кошти потрібні нині і армії, і соціально незахищеним людям. А де ж поділася бронза з пам’ятника Леніну? Знаю, що її сліди «загубилися» на підприємстві «Вторчормет», хоча за 5 тонн дорогого сплаву вже можна було б отримати неабиякі кошти для спорудження пам’ятника Небесній Сотні. Це — по-перше. По-друге, я за своє життя спроектував і спорудив немало пам’ятників, зокрема в Хмельницькому. Це і Ангел скорботи, і «Віра. Надія. Любов», і інші. Як президентське замовлення, виготовляв меморіальний комплекс «Гетьманська столиця» в Батурині, — розповідає народний художник України Микола Мазур. — І жодного разу не стикався з такою бюрократичною тяганиною, яку несила здолати.
«Розрулити» ситуацію пообіцяв тимчасово виконуючий обов’язки Хмельницького міського голови Костянтин Чернилевський: «Буде створено експертну комісію, аби вивчати це питання, оцінити вартість виконання і зробити все, аби, нарешті, розпочати спорудження пам’ятника нашим героям. Монумент Небесній Сотні у Хмельницькому буде обов’язково».
Сподіваємося, міська громада також активно виявлятиме свою участь, аби меморіальний марафон нарешті завершився, а місто отримало пам’ятник, яким будуть пишатися й покоління наших нащадків.