Здавна в Україні Різдво асоціюється з домашнім затишком, пісною вечерею у сімейному колі з кутею, узваром і хлібом на столі. На покутті традиційно ставили Дідуха та, ясна річ, зустрічали колядників у хаті.
Обряд колядування завжди супроводжувався ритуальними пісенними величаннями господарів і зиченнями гараздів усім членам родини. За виконання колядок потрібно віддячити – пригостити колядників смаколиками та покласти дрібний гріш у торбу.
В основі звичаю колядування лежить прадавня віра в силу побажання й магію словом творити те, що воно описує. Чимало дослідників народознавства вважають, що обряд колядування дійшов до нашого часу із язичницьких часів і колись був приурочений до дня зимового сонцевороту. Цікаво, що колядників називали ще «роковими гостями», котрі уособлювали душі померлих предків, які з’являлися у той чарівний час, коли межа між світом живих і мертвих зникала.
Однак із прийняттям християнства старовинні обряди церква поступово поєднала з умовною датою народження Ісуса Христа. Тому в текстах багатьох українських колядок згадуються Ісус та Божа Мати.
Доречно згадати й про «Богогласників» – збірники християнських колядок на євангельські сюжети, які виходили в ХVIII столітті. Церковні твори, фольклоризувавшись, увійшли до народного колядкового репертуару українців. Прикладом є найпоширеніша колядка: «Нова радість стала, яка не бувала. Над вертепом звізда ясна весь світ осіяла»…
По всій Україні, в кожному її куточку на Різдвяні свята юрби колядників співають традиційних пісень, які нагадують нам те, що вірити треба в дива та світле майбутнє: «…Пастушки з ягнятком перед тим дитятком на колінця припадають, Царя-Бога вихваляють. – Ой ти, Царю, Царю, небесний Владарю, даруй літа щасливії цього дому господарю »…
Ох, і линула славна коляда від учасників фольклорних гуртів «Ладовиці» і «Ладосвіти» Хмельницької школи мистецтв «Заріччя» та керівниці цих колективів Ірини Телюх під час різдвяного дійства, яке відбулося у середмісті Хмельницького, поблизу Торговельного центру «Дитячий світ». У виконанні молодших і старших учасників фольклорних гуртів звучали давні колядки та щедрівки, записані в експедиціях. Також вони розповідали про традиції святкування зимових свят, зокрема й на Поділлі.
А ще на фоні дійства, наповненого різдвяними піснеспівами, звучала поезія Антоніни Вигідник із села Зелені Курилівці Кам’янець-Подільського району.