Нам пощастило познайомитися з цими напрочуд позитивними, життєрадісними людьми ще до повномасштабної війни. І тоді, при першій зустрічі, з’явилося враження, що знаємо одне одного багато років. Бо дружелюбність, щирість, якими сповнені Володимир Горобець та Оксана Клімова, здатні завоювати серце чи не кожного співрозмовника. Та особливо вразили їхня безмежна любов та відданість професії. І Володимир Горобець, директор Клинівського будинку культури, і Оксана Клімова, художній керівник закладу, без сільської сцени, без творчості не уявляють свого життя. Переконливим доказом цього є створені ними вокальні колективи як дорослі, так і дитячі, художні вистави, які так захоплюють їхніх клинівських глядачів, ціла низка культурних заходів, які проводили в рідному селі. За кожною із грамот, подяк, дипломів, що на стіні їхнього кабінету – велика праця, що потребує не лише професійної майстерності, а й частинки душі та серця.

Та у цей тривожний час, навряд чи вдається їм працювати, як раніше, з палким ентузіазмом та енергією, думала перед поїздкою на Городоччину. Але з перших хвилин зустрічі Оксана Клімова розвіяла ці сумніви.
– У період такої біди дуже важливо підтримувати дух наших людей, вселяти віру в Перемогу, – каже вона. – І цьому допомагає наша національна культура, українська пісня, патріотичний настрій. Нескорена вільнолюбна нація створювала і від покоління до покоління передавала мелодію, пісню, поезію, які також стають зброєю, які гартують наш характер і наповнюють надією…
Тож не дивно, що нині культурне життя Клинового набуло особливого змісту.
– Творчі колективи нашого Будинку культури колядували, щедрували, проводили благодійні концерти, були учасниками різних культурних заходів, щоб зібрати кошти на допомогу військовослужбовцям, – долучається до розмови Володимир Володимирович. – Немало наших односельців воюють. Потрібні і кошти, і харчі, і обмундирування, і автомобілі. До речі, всім селом змогли купити для воїнів-захисників уже не один автомобіль.
У Будинку культури організували збір продуктів. Приїздять військові, тут завантажуємо машини провізією, відправляємо все до конкретних частин. Ось днями наш земляк відвіз для свого підрозділу бутильовану воду та кошти, зібрані громадою.
Скоро розпочнеться сезон закруток. І клинівські господині знову зноситимуть до Будинку культури консервацію. Кажуть, якби роздобули побільше банок, кришок, то змогли б із домашніх продуктів виготовляти значно більше смачної консервації.
Також усі культпрацівники долучилися до виготовлення маскувальних сіток, – продовжує Володимир Горобець. – Разом із вчителями, учнями, активними жителями села сплели в шкільному спортзалі більше 50 сіток. Одна з них – понад 11 метрів. Зараз шукаємо матеріал для виготовлення нових. А ще на території біля Будинку культури вирощуємо м’яту, мелісу для трав’яних чаїв бійцям.
– Варто згадати, мабуть, що отак, разом, нам вдалося навіть у період війни збагатити музей при бібліотеці, що розмістилася в Будинку культури і яку очолює велика шанувальниця народної творчості, патріотка села Оксана Кикеля. Тут зберігаються рушники, скатертини, подушки, які вишивали ще наші бабусі та прабабусі, – додає Оксана Степанівна. – Жителі села віддали для музею старе веретено, скриню, інші речі. Музейні експонати дуже цікаві і тут, у музеї бібліотеки, до речі, ми записали відео невеличкої вистави «Колисанки», з якою здобули першість в обласному фестивалі фольклорних колективів «За сонячним колесом».
У нашому репертуарі є чимало обрядових композицій – на Андрія, весільних, щедрувальних, веснянок. Щоб презентувати на обласному фестивалі колисанки, обдзвонили сім’ї всіх старожилів. І вони наспівували їх на телефони дітей чи онуків, а ми записали. Ось і створили чудову виставу, де використані п’ять стародавніх колискових та ще й цікаві перемовки. Їх із задоволенням виконали діти, яких залучали до цього дійства.
Треба наголосити, що у стінах Будинку культури, стараються прищеплювати любов до свого, рідного, до українського. Із твердим переконанням, що яке зерно закладемо в дитячі душі, таке й проросте.
А ще, кажуть Оксана Клімова та Володимир Горобець, дуже важливо, щоб тут, у тилу, кожен на своєму місці, виявляв максимальну старанність, добросовісність, працював наповну. Це і стане нашим внеском у таку бажану Перемогу.

На фото: після виступу в Лісоводському будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю.