Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України поповнився новим елементом. Це традиція приготування й споживання пісних голубців з картоплею розповсюджена в селі Сонячне Волноваського району Донецької області, а також в місцях проживання лемків на інших територіях України й за кордоном.
У 1951 році в межах обміну територіями між СРСР та Польщею відбулося примусове виселення бойків та лемків на територію Донеччини. Переселенці були родом із сіл Дрогобицької області. Ці території наразі належать до Бершадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща.
Селян відвезли до Званівки Бахмутського району Донецької області, у результаті чого там відбулося перенаселення. Житла катастрофічно не вистачало, тому місцева влада розселила людей по чотирьох селах: Званівка, Верхньокам’янське, Роздолівка, а також Краснівка (зараз – Сонячне).
Приготування голубців широко поширені у кожній лемківській родині. Це не тільки страва, а й традиція. Під час святкового застілля господиня подавала картопляні голубці останніми, після чого вся родина розуміла, що настав час для Святого вечора. Після цього треба зберігати тишу до самого світанку.
Для приготування страви потрібна домашня білокачанна капуста, листя якої необхідно відварити в підсоленій воді. Для начинки – терта на дрібній терці та товчена картопля (в рівних пропорціях), сіль, перець, часник. В начинку до пісних голубців додають смажені на олії цибулю та гриби. Пісні голубці тушкують у томатній підливі.
До повномасштабного вторгнення росії до України лемки та бойки, яких переселили на Донеччину, дбайливо оберігали свої традиції: відвідували українську церкву, спілкувалися рідною українською мовою, зберігали й передавали нащадкам стародавні звичаї та кулінарні традиції.