Дерев’яний предмет на ніжках із відкидною кришкою, що має вигляд голови кабана, привертає увагу кожного відвідувача Хмельницького краєзнавчого музею і викликає зацікавленість і багато запитань. Зовнішній вигляд голови кабана, увага до деталей роботи свідчить про руку талановитого майстра.

– Проте хто став автором цього предмета інтер’єру — невідомо. Знаємо, що він виготовлений у другій половині ХІХ століття і належав шляхетній родині Сангушків. Князі Сангушки у межах нинішньої Хмельницької області володіли містом Ізяслав, трьома містечками і 97 селами. Ця родина мала великий вплив на теренах південно-східної Волині. Там володіла цукровими заводами, гуральнями, конезаводом, підприємствами деревообробної та лісової промисловості. Окрім того, Сангушки були добре знані в Європі завдяки своїм мисливським угіддям.
Звичайно, маєтків Сангушки мали дуже багато. Головна їхня резиденція містилася в палаці, збудованому наприкінці XVIII ст. у Славуті, який розбудовувався упродовж ХІХ століття, — розповіла старша наукова співробітниця музею Катерина Данилова. — До нашого музею цей експонат потрапив у 1950-их роках. Найімовірніше, його знайшли серед якоїсь купи непотрібних речей або на смітнику. Знаємо, що після встановлення радянської влади в 1917 році на землях, якими раніше володіла родина Сангушків, розпочався новий етап. Тоді багато речей побуту аристократів знищували, їхні маєтки грабували. За розповідями старожилів, палац Сангушків у Славуті теж був пограбований, але на цей дерев’яний виріб уваги не звернули, — продовжує Катерина Данилова. — І нині, дивлячись на цей предмет, наші відвідувачі висловлюють різні припущення щодо його застосування. Одні вважають, що під відкидною головою кабана могли охолоджувати напої, інші — що це скарбниця, яку надійно приховувала голова кабана. Та насправді — це предмет опочивальні минулих століть — звичайну нічну вазу ставили в такий оригінальний предмет, який називається стільчаком. Він виготовлений під стиль інтер’єру мисливського будинку, в яких і розміщували такі речі. І ось саме всередині стільчака була схована карта, накреслена останнім власником маєтку, князем Романом Сангушком. На цій карті він вказав шлях серед густих лісів, боліт, озер до схованки важливих документів їхнього родоводу.
«Я відвідав багато музеїв України, але такого експоната ніде не бачив. До нас приїжджали представники Музею історії туалету з Києва, і вони були просто в захваті. У них такого предмета немає, досі він їм не траплявся.  Це фактично прообраз сучасного унітаза. А коли під час екскурсій ми запитуємо в дітей, що це може бути, то в них навіть думки немає, що колись не було каналізації», — каже відомий на Хмельниччині краєзнавець Сергій Єсюнін.