На сьогодні максимальний штраф – 170 тис. грн. мають підвищити до до 1 млн 700 тис. грн., а з прогресивною шкалою – до 3 млн 400 тис. Планують посадовці передбачити і кримінальну відповідальність за рішенням суду «за самочинне будівництво біля пам’ятки, якщо є докази, то буде й кримінальне провадження», покарання може отримати як фізособа, ФОП, велика компанія та, навіть, чиновник, відповідальний за будівництво.
В ексклюзивному інтерв'ю міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка та заступниці міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції Світлани Фоменко агентству "Інтерфакс-Украина" посадовці анонсували певні законодавчі зміни.
Олександр Ткаченко: «Перш за все, плануємо значно зменшити кількість дозвільних процедур для реєстрації пам’яток: частину перевести в електронний формат, частину взагалі скасувати, частину передати на місцевий рівень.
З іншого боку, збільшується адміністративна та навіть кримінальна відповідальність за руйнацію і пошкодження спадщині. Це стосується як юридичних, так і фізичних осіб.
Головну відповідальність мають нести власники об’єктів спадщини та забудовники, які порушують традиційний характер середовища. На сьогодні максимальний штраф – 170 тис. грн є мізерною сумою порівняно з тими прибутками, які закладаються при великих проектах. Тому ми пропонуємо значно підвищити штрафи до 1 млн 700 тис. грн, а також вводимо прогресивну шкалу збільшення штрафів до 3 млн 400 тис. Надалі за рішенням суду можливе притягнення до кримінальної відповідальності.
- За що саме передбачена кримінальна відповідальність?
О.Т.: «За самочинне будівництво біля пам’ятки, якщо є докази, є кримінальне провадження. Таке покарання може отримати фізособа, ФОП, велика компанія чи навіть відповідальна особа органу влади, тобто будь-яка особа, чиновник або компанія, відповідальна за конкретне будівництво.
Також законом передбачена співпраця служби, інспекції та МВС, яке допомогатиме встановлювати факти порушень. Буквально, забезпечувати фізичний захист інспекторів. Наприклад, мова йде про чорну археологію, вандалізм та незаконні новобудови у містах».
Світлана Фоменко: «Наша ціль – побудувати комплексну та дієву систему охорони спадщини. Законом для цього мають бути затверджені рамкові умови та інструменти. Наприклад, наразі єдиним інструментом-запобіжником пошкодження пам’яток є охоронний договір, який нарешті має стати неформальним інструментом. До речі, кількість укладених охоронних договорів, що є обов’язком кожного власника пам’ятки, значно менша, ніж кількість пам’яток. Болючий актуальний приклад – обрушення стіни пам’ятки архітектури національного значення в Одесі (1 березня, Неженська, 16). Чи укладений охоронний договір, чи прописані там запобіжники, чи були спроби врятувати? Ми не можемо це відслідкувати одразу. У випадку житлового будинку кожен власник квартири має укласти охоронний договір».
Gismeteo 
