Із Галиною Патлатою, яка працює начальником відділення поштового зв’язку в селі Ярославка, що на Летичівщині, знайомство було особливо теплим. Вона — привітна й усміхнена — зустріла гостей із «Подільських вістей», які вручили їй заслужений подарунок.
Галина розповіла, що народилася в селі Митківці в звичайній сільській сім’ї. Батьки, Ганна Митрофанівна та Іван Савович (світла йому пам’ять), віддавали доньці свою любов і вчили бути доброзичливою та щирою людиною. Ці настанови неабияк знадобилися в житті, й не раз, ділиться співрозмовниця. І хоч тата вже понад 30 років немає, його підтримку відчувала завжди.
Ще в юному віці, як розповіла Галина, почала трудитися в колгоспі, згодом працювала кухарем. А після декретної відпустки влаштувалася на цегельний завод, потім приймала молоко в селі.
Хоч за фахом бухгалтер, але доля розпорядилася так, що вона прийшла на пошту, де півтора року пропрацювала листоношею, а далі зайняла посаду начальника відділення.
Галина тішиться здобуткам трьох дітей — донечки Карини й синів Валентина та Євгена, які живуть і працюють у Хмельницькому.
Як зізнається жінка, сумувати після роботи не доводиться, адже вдома на неї та її чоловіка Романа чекають справи господарські: обійти худібку, нагодувати птицю, город обробити. Все треба встигнути, як мовиться, вечір же підганяє. А вранці знову — на поштове відділення: періодику рознести, пенсії та інше. Її чекають люди, як свою, в Митківцях і Ярославці.
За роки роботи Галина Патлата засвоїла головні правила — завжди з повагою ставитися до тих, хто поряд, бути тактовною, ввічливою й ніколи не грубити. Вона зрозуміла, спілкуючись із різними людьми, що до кожного можна, якщо є бажання, підібрати «ключик». Так і працюється легше.
Якою би зайнятою вона не була, та душу все-таки не можна залишати спраглою, про неї треба теж пам’ятати, збагачувати. Тому тільки-но випадає вільна хвилинка, Галина одразу ж береться за вишивку: хрестик за хрестиком, ниточка за ниточкою — і вже ікона Божої Матері готова. А ще ж якої краси вона вишиває подушки — різнобарвні, колоритні візерунки так і зачаровують…
Віра — єдине, що додає сил у житті, тож саме з нею Галина й розпочинає вишивати кожну нову ікону.
Gismeteo 
