Мене завжди дуже зворушують автобусні зупинки у наших селах, розмальовані веселковими барвами. Від їх споглядання душу огортає незвичайне тепло, і відчуваєш безмежну любов до своєї землі і безмірну вдячність тим, хто творить таку красу.

Села Староушицької громади — не виняток. Першою була розмальована автобусна зупинка в Крушанівці. З ініціативи місцевої жительки Оксани Деличук зупинка стала острівцем особливої краси у селі. Вітряки, мальви, пшеничні лани, українські хатки й лелеки… А ще карта України, під якою — квіти-долоньки діток з місцевого дитсадочка. У Рункошеві прикрашені малюнками дві зупинки. А ще гріють душу розмальовані криниці — в Грушці та Подільському. У Грушці є особлива, дуже старовинна криниця, якій уже 600 років. За легендою, саме у цьому місці, біля чистого джерела, росла груша. І ось якось одному з подорожніх до душі припала місцина, він і вирішив побудувати собі тут оселю… Про цю криницю завжди дбали жителі села. Хрест, споруджений над мурованою криницею, побілений, вишиваним рушником обв’язаний. А тепер криницю прикрасили ще й малюнками. Зробила це художниця Тетяна Жабінсь­ка, яка переїхала разом з родиною до Грушки з Києва. Тепер їхня криниця має назву «Жива вода». Всього художниця розмалювала у селі чотири криниці.

У Подільському криницю — глек розмалювала учасниця художнього пленеру, що проводиться у Бакоті, Роксолана Дудка з Луцька.
Прикрашати зупинки та криниці малюнками стає доброю традицією, каже Наталія Бичок, начальник відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Староушицької селищної ради. Розмальовувати беруться і в інших селах громади. Люди прагнуть, аби їхнє село було найкращим. І це, власне, додає оптимізму в нашому нелегкому сьогоденні.