Розчулити до сліз або ж звеселити до краю, розворушити душу і подарувати світло надії, — все це під силу мистецтву. У переповненому залі Віньковецького будинку культури не один глядач ловив себе на цій думці під час виступу зразкового аматорського хореографічного ансамблю «Чарівний каблучок». П’ятнадцять років тому його перші учасники отримали «домашнє завдання» від Оксани Лемешової придумати назву створеному колективу при дитячій школі мистецтв. Проте назва «Чарівний каблучок», спільна творчість. І, здавалося б, просте словосполучення ось уже впродовж півтора десятка літ стало супутником 65 випускників хореографічного відділення, майже дев’яти десятків нинішніх танцюристів. Воно неодноразово відчиняло двері своїм палким шанувальникам на районну, обласну сцену, на різноманітні фестивалі, конкурси за межами Хмельницького; запальну енергію «Чарівного каблучка» відчули й у сонячній Болгарії, звідки тричі колектив привозив нагороди, що засвідчували його міжнародне визнання.
Пов’язані з танцювальним мистецтвом навряд чи позбудуться великого духовного надбання, що приходить разом із виснажливими тренуваннями, і бажанням, доносити глядачам магічну мову жестів. Полонивши раз, танець уже не відпустить дорогих йому «бранців». Когось кликатиме в особливі хвилини, а когось поведе професійною стезею. Едуард Римарович, Сергій Гринькевич, колишні випускники «Чарівного каблучка», нині працюють артистами балету Поліського державного ансамблю пісні і танцю «Льонок» Житомирської обласної філармонії. Ірина Мухіна — артистка балету Запорізького муніципального театру танцю. Тетяна Томак — хореограф місцевої школи мистецтв. Діана Коваль та Оксана Гринькевич — студентки хореографічного відділу Кам’янець-Подільського коледжу культури та мистецтв. Спільна творча робота дівчат — танцювальна композиція «Вербиченька» — не лише засвідчила професійний рівень, а й понесла «в народ» свою журливу й чуттєву історію.
Зрештою, трепетних, життєрадісних, філософських, патріотичних, народних історій, які розповідає глядачам «Чарівний каблучок», з’являється все більше і більше. Керівник ансамблю Оксана Лемешева щоразу продукує нові ідеї і, все вище виставляючи професійну планку, бере нову висоту. Про те свідчать її високі відзнаки і як вчителя української мови та літератури Віньковецького НВК, і як хореографа дитячої школи мистецтв.
Але найвище визнання для Оксани Гаврилівни — любов її вихованців. Представники тринадцяти попередніх випусків хореографічного відділення у день святкування на клубній сцені 15-річчя колективу презентували улюбленому педагогу свого «Оскара». І нехай він відмінний від свого світового «тезки», зате у ньому стільки тепла дорогих її серцю танцюристів. Ця статуетка увібрала стільки вдячності за хореографічну, режисерську, наставницьку і велику людську роботу, що жоден інший «Оскар» із віньковецьким не зрівняти, переконані випускники.
Щиру вдячність висловлювали цього дня і концертмейстерам Івану Яворському та Богдані Корнацькій. Музика, що лягає в основу кожної композиції, — це крила танцю. Унікальне поєднання мелодії й танцювальних рухів і дає можливість насолоди від феєрії, яку дарував віньківчанам у день відзначення 20 років дитячої школи мистецтв і 15-річчя «Чарівного каблучка» його колектив.
Чим же особливим був позначений ювілейний виступ ансамблю?
У подільському «Викрутасі», італійській «Тарантелі», єврейському «Хава нагіла», польському «Краков’яку» — колорит, характер народу, який розповідав про себе мовою танцю. А ритмічний «Смайл» (усмішка) — це ознака безтурботного дитинства й яскравої юності, сповнених світлими мріями та осяяними щирими усмішками, здатними розтопити навіть кригу.
І, звісно, не обійшлося без прем’єри. Танцювальна композиція «Мальви», яка присвячена усім воїнам, полеглим у війні з агресором на сході України. На тому місці, де кладуть голови кращі сини України, проростають маки. Один, другий… І ось уже земля пломеніє од макового цвіту...
Зал аплодує стоячи. Заразом проводиться збір коштів для воїнів АТО, що у підсумку склав три з половиною тисячі гривень.
Благодійність завжди була ознакою великого серця і найкращих людських чеснот. А нині — особливо. Тож і «Чарівний каблучок» у цей особливий для нього день найщирішу подяку висловлює депутату обласної ради Анатолію Панасевичу. Це Анатолій Володимирович сприяв виділенню коштів на електронне піаніно для щоденних занять. Це завдяки його клопотанню депутат обласної ради, генеральний директор «Хмельницькобленерго» Олександр Шпак виділив 10 тисяч гривень для пошиття сценічних костюмів, придбання ноутбука, плеєра, музичних колонок.
— Щодня використовуємо їх для занять і згадуємо своїх благодійників, — каже Оксана Лемешева. — Така підтримка для нас багато важить.
Дуже вдячні і своїй диво-майстрині Світлані Касапі, яка створює оригінальні та напрочуд гарні костюми.
Гармонійне поєднання танцю, мелодії, вбрання, в які вкладені майстерність і душа, безперечно, змінюють нас. Уклін батькам, котрі дають можливість своїм дітям долучитися до
Gismeteo 
