Курси валют

Хмельничани активно відсвяткували 21 травня День вишиванки.

Цей день схожий на християнське свято — Чистий четвер, коли напередодні Воскресіння Христового християни плекають свої помисли і душі у чистій любові до Бога, людей, відкривають їх для милосердя. Недаремно молоде всеукраїнське свято, яке започатковане 2007 року і проводиться у третій четвер травня, і об’єднує націю у найулюбленішому нашому оберегові, природно стало Днем вишиванки.
Цього року День вишиванки поєднався з православним святом Вознесіння Господнього, то ж не дивно, що з самісінького ранку на зупинках громадського транспорту, на вулицях уже майоріли вишиванками святкові постаті хмельничан. Адже це одяг любові і надії, захист від зла, символ гордості, «маячок» кожного свідомого українця, який за вишиванкою упізнає земляка в будь-якому куточку світу. Та найголовніше: ми справді любимо наші вишиванки і пишаємося ними як незнищенним кодом нації, котра вижила попри всі імперські злодіяння і нині також захищає і будує вільне майбутнє.
Відкрилося свято о 12 годині покладанням квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку: таким чином його учасники вшанували повернення Кобзаря в Україну 22 травня. Біля підніжжя пам’ятника молодь декламувала Тарасові вірші.
О 13 годині сотні людей різного віку у вишиванках зібрались в обласному центрі на майдані Незалежності, де стартувало вишиване свято, яке організували для містян і гостей обласні держадміністрація та рада, активісти студентського самоврядування та низка громадських молодіжних організацій.
— Останнім часом майдан Незалежності був місцем прощання з нашими героями, які віддали життя у війні, обороняючи Україну від московського агресора, і нинішнє свято справді розквітло радістю і вірою у перемогу, гуртує людей у любові до України, — сказав, відкриваючи свято, голова облдерж-
адміністрації Михайло Загородний.
Вишиванка нас об’єднує у найвищому громадянському прояві — патріотизмі, і за цей високий дух громадянської свідомості подолянам дякували заступник голови обласної ради Ігор Хитрук, керуюча справами Хмельницької міської ради Людмила Черевченко. Студентський організатор акції Анастасія Козак, активістка майдану та голова органу студентського самоврядування ХНУ, запевнила, що наша молодь, яка виросла у незалежній країні, нині склала іспит на патріотизм і вже стала найактивнішою суспільною силою.
Розмаїття кроїв, узорів вишиваного одягу вабило зір, і цей квітучий парад переконував і в іншому: вишиванка — це любов. У кожного — своя. У когось вишиванка — із бабусиного чи маминого, батьківського спадку, хтось спеціально придбав у Космачі чи Львові, та найбільше — вишитих власноруч майстринями. Історія першої вишиванки Михайла Загородного для нього також незабутня. «Першу вишиванку мені вишила дружина на другу річницю Незалежності, у 1992 році, — розповідає Михайло Васильович. — Тоді ще важко було просто купити вишиванку, то ж дружина мені до свята вишила червоно-чорним орнаментом звичайну чоловічу сорочку».
Молоде подружжя Ярослав та Світлана Гонтарі прийшли у вишиванках, в яких торік вінчалися. Ось гурт учнів у вишиванках: хлопчаки відпросилися з останнього уроку, щоб прийти на майдан. «Ми сьогодні у вишиванках, бо ми патріоти», — каже Сашко, восьмикласник. А дівчата з Національної академії Державної прикордонної служби України поєднали і військову форму, і вишиванки. Молоді матусі прикрасили навіть візочки з малюками вишитими стрічками.
А рекордом четвергового святкування став флеш-моб «Жива вишиванка»: сотні людей у вишиванках вишикувались у «живому орнаменті» нашого герба — тризуба. А в хороводі-вервиці його учасники несли на руках величезне синьо-жовте полотнище. Студенти музичного училища імені В. Заремби, учні мистецьких шкіл, артисти міського академічного камерного хору виконували українські пісні.
Українські пісні цілий день лунали й на майданчику біля кінотеатру імені Тараса Шевченка. А ще тут о 15 годині відкрився благодійний ярмарок на підтримку бійців, які перебувають у зоні АТО. Господарями ярмарку стали учні професійно-технічних навчальних закладів області. Продавали сувеніри, пиріжки, ласощі. У наметі Шепетівського професійного ліцею — навіть пристрій для приготування їжі в польових умовах, який із металевої арматури виготовляють майбутні майстри. Металевий каркас прикрашений синьо-жовтим тризубом. «Більше півсотні таких пристроїв ми вже відправили в зону АТО, — розповів майстер Анатолій Якименко».
— Наша профтехосвіта в рамках всеукраїнської акції «Голос миру» вже вдруге ярмаркує для благодійної допомоги бійцям АТО, — розповідає заступник директора департаменту з освіти і науки облдержадміністрації Антоніна Харчук. — Тоді у березні ми зібрали 19 тисяч гривень для бійців 8 бригади і 93 полку.
Нагодували охочих традиційним кулішем із пшоном та м’ясом у 60-літровому казані хмельницькі козаки. «Ми приготували двісті порцій кулешу — така норма їжі одного козацького куреня. Адже наші силачі харчувалися добре», — розповідає осавул хмельницького куреня Українського козацтва Сергій Полюх.
Вбрати у сорочки таку ж кількість наших вояків у зоні АТО взялися волонтерки-вишивальниці: у липні повезуть нашим хлопцям святковий одяг — подарунок до Дня незалежності.
Майстер-класи з гончарства, з вишивання бісером, навіть патріотичні малюнки на тілі — всього не перерахуєш, чим наповнили свято його активісти. Фактично День вишиванки став весняним Днем незалежності, і його добротворче, яскраве наповнення переконало: свято утвердилося. Адже його суть глибоко духовна: наше життя вишите, захищене оберегами пращурів. І ця нитка буття безперервна.