Нині Наталія Олексіївна достоту і не пам’ятає, з чиєї саме подачі – чи то батьків, чи шкільного учителя малювання, чи з власної ініціативи вона стала відвідувати одну з художніх шкіл Кишинева, куди перевели служити батька Олексія Івановича, кадрового офіцера. Хоча до цього успішно навчалася в музичній школі, відвідувала спортивні гуртки. Це вже з часом, старшокласницею, вона перемагатиме в юнацьких змаганнях з шосейних велогонок, отримає звання кандидата у майстри спорту. І все ж, з усього обраного перевагу віддаватиме малюванню.
Одразу після закінчення школи шістнадцятирічною самостійно поїхала вступати до Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва, хоча мати Тамара Яківна, яка входила до п’ятірки кращих адвокатів Молдови, бачила її теж успішним юристом. Власне, саме цей виш, який закінчила за спеціальністю «Художній текстиль» із присвоєнням кваліфікації художника декоративно-прикладного мистецтва, дав їй успішний старт у науку, до визнання. І, як зізнається нині доктор мистецтвознавства, професор, багаторічна завідувачка кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, член Національної спілки художників і Національної спілки краєзнавців України Наталія Олексіївна Урсу, шлях до нинішніх її досягнень не був встелений трояндами.
Трудову діяльність вона розпочала на трикотажній фабриці в Кишиневі, працювала викладачем Кишинівського технікуму побутового обслуговування, завідуючою кафедри Кишинівського педагогічного університету. Тридцять років тому Наталія Урсу разом із чоловіком, відомим архітектором колишнього Союзу, лауреатом багатьох престижних відзнак Віктором Яворським переїздить до Кам’янця-Подільського, де він обіймає посаду головного зодчого міста, а Наталія Олексіївна продовжує наукову та викладацьку діяльність на кафедрі музики і образотворчого мистецтва педагогічного факультету Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту. За плідну художньо-педагогічну діяльність їй присвоюють звання відмінника освіти України.
2004 року Наталія Олексіївна створює кафедру образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва, де вперше здійснюється набір за спеціальностями «Реставрація творів мистецтва» та «Образотворче і декоративно-прикладне мистецтво».
Завдяки зусиллям Наталії Урсу студенти художніх спеціальностей отримали унікальну можливість створювати власні творчі композиції не лише на теренах України, а й за її межами.
У 2005 році вона виборола грант Американської асоціації наукових товариств у розмірі 4000 доларів на проведення наукових досліджень і за ці кошти змогла поїхати в архіви Кракова, Варшави, Лодзі, Москви, Санкт-Петербурга, в Україні до Хмельницького, Львова, Житомира, Вінниці – і скрізь їй відкривалося віконце у минуле України. Під керівництвом Наталії Урсу на кафедрі, яку вона очолювала впродовж 17 років створено міжнародний науковий центр досліджень історії образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва й архітектури. Особисто Наталією Олексіївною, її учнями-студентами, магістрантами за останні роки відреставровано і передано у музеї та храми Поділля близько 300 творів образотворчого мистецтва та ікон. А ще нею підготовлено і видано книгу-енциклопедію «Митці Кам’янця-Подільського».
Розповідь про нашу героїню, палку патріотку Поділля, доктора наук, професора Наталію Урсу буде далеко неповною, якщо не додати, що вона нагороджена Командорським хрестом Ордена Святого Станіслава, посвячена у Дами Ордену, введена до складу Науково-методичної комісії Міністерства освіти і науки України з мистецтва, а саме до підкомісії з образотворчого, декоративно-прикладного, фотомистецтва та реставрації творів мистецтв, часто запрошується як експерт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України з питань ліцензування й акредитації мистецьких спеціальностей у ВНЗ країни. Вона є членом спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських дисертацій Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника зі спеціальностей теорія та історія культури (мистецтвознавство) та декоративне і прикладне мистецтво, як провідний науковець часто запрошується на опонування кандидатських і докторських дисертацій у галузі мистецтвознавства й іншими вишами України, є членом багатьох міжнародних асоціацій і товариств. Мистецькі гени Наталії Олексіївни передалися і її синові Євгену, котрий активно працює у сфері комп’ютерного й поліграфічного дизайну, онуку Олексію, котрий захоплюється ювелірною справою й займається створенням авторських прикрас. Тож вона запровадила спеціальність «Ювелірна справа» й на своїй кафедрі.
Нещодавно Наталія Олексіївна Урсу відзначила ювілейний день народження, приймала щирі вітання з цієї нагоди не лише від рідних, друзів, колег, а й від десятків своїх випускників, які нині продовжують її мистецьку справу, якими вона пишається. І є впевненість у тому, що художниця, сподвижниця подільского мистецтвознавства підготує ще не один десяток фахівців у галузі мистецької освіти, напише не одну наукову працю, проведе не одне наукове дослідження, адже має ще чималий запас не лише наукових знань, а й енергії та молоднечого запалу. І головне – не може вона без руху вперед, без пізнання чогось нового, втілення в життя нових проєктів – ось те, чим вона реально живе, аби зробити вічною прекрасну мить.
Gismeteo 
