Голова правління ПАТ «Завод «Темп» Іван Праворський завжди має свіжі новини. Такий вже у нього нестримний темперамент. Він якраз той директор, який ніколи не збирає черги в приймальні, адже всі справи вирішує швидко. Невиправний реаліст, він вміє дивитися в корінь і бачити на три кроки вперед. Він етнічний поляк, який з діловою метою об’їздив півсвіту, але найбільше любить Україну, де народився. Де б’ється в такому ж високому, як і у нього, ритмі серце заводу, яким керує десятиліттями.
Нас зацікавили дві новини: по-перше, Іван Максимович щойно і не з порожніми руками повернувся з 17 Міжнародної конференції польської діаспори, яка відбулася у Варшаві. По-друге, за прогнозованими результатами першого півріччя цього року «Темп» збільшив обсяги виробництва в 4,6 раза (!) порівняно з таким же періодом минулого, і це в умовах, по суті, форс-мажору, в яких опинилися залежні від російської економіки машинобудівні підприємства України.
За досвідом — до Польщі
Адреналіну Івану Праворському не позичати. Варшавська конференція, ініційована Міністерством інвестицій Польщі дала чималий поштовх свіжим думкам та планам. Геополітичним рівнем виступів потужних вихідців із Польщі, які вдало розгорнули свій бізнес по всіх континентах світу, Праворський вражений. Світовий обмін думок стосувався економіки, передусім енергетики, розвитку нових технологій та інвестицій. Гостро критикували, як не дивно, владу Польщі за те, що її чиновницька бюрократична система занадто гальмує велике бажання іноземних інвесторів вкладати кошти в розвиток країни. «А що ж тоді казати про Україну! — журиться мій співрозмовник. — Вона ж взагалі з кола таких інтересів сьогодні фактично випала!».
Стосовно ж енергоресурсів, то 80 відсотків виступів цього форуму зводилися до використання альтернативних джерел. «Такої аналітики, яку надали науковці про боротьбу за газ, у світі ніде не вичитаєш, вона вражаюча. Ці глибини треба знати, без них усі інші газові колізії будуть незрозумілими», — ділиться керівник.
На думку Івана Максимовича, в Польщі є чого повчитися. «Я був, зізнаюся, здивований, коли дізнався що з 80-х років минулого століття за межі Польщі виїхали 25 мільйонів поляків. Коли ж Польща вступила в ЄС і кордони відкрилися, її молодь масово хлинула на захід старої Європи. От тоді- то й почали брати з України студентів у польські вузи. Чому саме, відповідь дуже проста — щоб не було вакууму, щоб він був заповнений нашими здібними молодими людьми, щоб економічний розвиток держави тривав. Уявіть, на конференції у Варшаві я зустрів двох дівчаток із Шепетівки, які допомагали здійснювати реєстрацію, а загалом навчаються у місцевому коледжі. В Бібліотеці Народовій, де проходив захід, познайомився із хлопчиною з Хмельницького. Коли ж в Україні міністерства економіки чи інфраструктури додумаються започаткувати подібну конференцію для українських бізнесменів та науковців з діаспори?»
Найяскравіше враження, яке привіз цього разу Іван Максимович із Польщі, — від теплиці під Любліном, яку запропонували оглянути іноземним гостям. «Скільки там гектарів квітів! Яка кольорова гама! А які технології! Все це фантастика, яку й словами не передати! Це підприємство переганяє Голландію. А розвиває його з покоління до покоління родина — батько, син, внук…» — із захопленням розповідає Праворський.
Бізнесовий інтерес керівник «Темпу» задовольнив також. Разом із польськими колегами завод займеться освоєнням виробництва новітньої установки для спалювання відпрацьованих шин, у результаті якого отримують мастило та спеціальний порошок для поліграфії. В Європі вона коштує мільйон доларів.
День, що рік годує
Скаржитися на важкі часи працівникам «Темпу» ніколи. Цього року підприємство виконує в рази більші об’єми робіт, аніж це було минулого. Хоча й у 2013-му завод мужньо вистояв втрату потужного замовлення на трубозварювальну продукцію з російським «Газпромом» й активно освоював нові ринки збуту. «Якщо в минулому році ми мали 9 мільйонів 689 тисяч гривень випуску товарної продукції за п’ять перших місяців року, то сьогодні за цей період маємо 39 мільйонів 290 тисяч. За перше півріччя цього року в 4,6 раза працюємо краще, аніж у минулому році», — каже Іван Праворський.
Такий ріст, по-перше, дало замовлення на виробництво сільськогосподарської техніки для Узбекистану, по-друге, виконання ряду замовлень із виробництва гальванічних ліній для друкованих плат. Такої лінії, яку монтує в ці дні підприємство в Гречанах, як зізнається керівник, в Україні практично немає. Вона виконуватиме вісім операцій з різних типів хімічного покриття деталей. Всі процеси будуть автоматизовані і виводяться на комп’ютер. А головне — це те, що тепер гальванічну лінію фахівці оснащують ще й очисними спорудами, згідно з європейськими параметрами. Таким чином вона стає безпечною для навколишнього сере-довища. У тому, що це обладнання не поступається європейським зразкам Іван Праворський глибоко переконаний. Лиш одне таке замовлення дає заводу щонайменше 200 тисяч гривень прибутку. Як свідчить карта останніх замовлень «Темпу» інтерес до такої високотехнологічної продукції в Україні зростає.
Попри помітні успіхи рожевих окуляр Праворський ніколи не одягав. Колись досить міцні і дружні партнерські стосунки з Росією, на його думку, сьогодні стають дедалі холоднішими. Через анексію Криму ПАТ «Завод «Темп» втратив замовлень на 6 мільйонів гривень. «Росія стала дуже обережною і прискіпливою. Якщо раніше ми з російських партнерів брали 50 відсотків передоплати, то зараз дехто зменшує її до 25%, а де-хто взагалі відмовляється від авансових платежів. Інколи доводиться йти на різні варіанти й ризики для того, щоб і співпраця тривала, і люди мали роботу», — ділиться Іван Максимович. Стосовно ж європейських інвесторів, то і вони зайняли, як зрозумів із власного досвіду керівник, очікувальну позицію.
«Темп» не крокував би вперед, якби щороку не модернізував своє обладнання. До кінця 2014-го тут планують вкласти 700 тисяч гривень для запуску дробометної дільниці, яка буде якісно готувати поверхні для фарбування. Окрім того, підприємство налагоджує тісну співпрацю з однією з відомих німецьких фірм. Загалом за рік завод планує випустити товарної продукції на 70 мільйонів гривень і вийти на річні обсяги виробництва в 2,4 раза більші від минулорічних.
Gismeteo 
