Щоб привернути увагу влади та громадськості до проблеми надмірних викидів у навколишнє середовище Понінківською місцевою картонно-паперовою фабрикою, кілька сотень тутешніх мешканців вдалися до радикальних заходів: на деякий час була перекрита траса Київ — Полонне. Гаряче було і під стінами підприємства — там активісти запалили шини і ледь не вчинили фізичну розправу над керівником підприємства. Як не парадоксально, але напруга у селищі зростала з часу відновлення виробництва на підприємстві.
Не давав дихати понінківчанам, з їхніх слів, фабричний котел. З його труби сипалася сажа. Люди одразу почали бити на сполох, звертатись до влади різного рівня. Ще тоді при районній раді була створена тимчасова депутатська комісія, яка вивчила ситуацію й дійшла висновку, що старий котел потрібно замінити. Керівництво фабрики погодилося з такою вимогою і придбало нове котельне обладнання. Здавалося, що ось-ось і проблему вдасться розв’язати, та ні — із злощасної труби, хоча і значно менше, але далі сипалася сажа. Чому не вдалося уникнути надмірних забруднюючих викидів уже при роботі нового котла, розповів директор ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика» Сергій КОРЕНЄВ.
— Буду відвертим: проблема забруднення навколишнього середовища підприємством справді існує. Так, ми досить довго не можемо ліквідувати її. Через те не можу різко засуджувати дії місцевих жителів. Вони мають право висловлювати протест, домагатися свого, але щоб розбити жінкам обличчя за те, що вони толерантно, з розумінням ставилися до проблеми забруднення, бо теж проживають у селищі, але були проти зупинки виробництва, це занадто. Варто наголосити, що наша команда уже три з половиною роки у Понінці. За цей час ми відновили роботу фабрики, ліквідували заборгованість із заробітної плати, запустили гофровиробництво, побудували нову котельню. Буквально два місяці тому розпочали пусконалагоджувальні роботи папероробної машини № 6. З початку відновлення виробництва на комбінаті працювало 270 чоловік, при повному завантаженні шостої машини буде близько тисячі працівників.
— Сергію Миколайовичу, погодьтеся, ніхто не заперечуватиме, що відновлення роботи фабрики позитивно позначилося на соціальній та бюджетній сфері як селища, так і району. Сотні понінківчан отримали роботу. В той же час місцевих жителів непокоїть стан власного здоров’я, вони навіть випрану білизну не можуть вивішати. Як тут знайти розумний компроміс?
— Повірте, ми насамперед зацікавлені у нормальній роботі котельного обладнання. Образно кажучи, коли з труби, крім диму, виходить ще й сажа, то це означає, що спалюється не все вугілля, що ми неефективно його витрачаємо, несемо збитки. Новий котел був налагоджений на роботу двох дільниць: гофровиробництво та паперово-картонне виробництво. Із запуском шостої папероробної машини на нього значно зросло навантаження. Ми викликали підрядників, які виконували пусконалагоджувальні роботи, щоб ліквідувати зайві викиди.
— Особисто Ви, який бачите вихід із цієї ситуації?
— Після протестних акцій відбулося засідання виконкому Понінківської селищної ради. Було напрацьовано шляхи виходу із ситуації, що склалася. Найперше досягнуто домовленості про створення контактної групи із представників влади, керівництва фабрики, підрядників, які встановлювали котел, санстанції та активу протестувальників. Засідання цієї групи проведено у понеділок. До п’ятниці підрядники мають надати рекомендації щодо зменшення викидів забруднюючих речовин. Ймовірно, це буде пропозиція щодо заміни породи вугілля або встановлення додаткових фільтрів. Крім цього, у найближчій перспективі із селищною радою буде укладено угоду. Фабрика бере на себе ряд зобов’язань із розв’язання соціальних та побутових проблем територіальної громади. Силами підприємства зволожуватимуться прилегла територія та вулиці, буде прокладено тверде покриття на автомобільній стоянці, відремонтована дамба. Також домовилися про системний контроль атмосферного повітря та води.
— Серед місцевих жителів поповзли чутки, що фабрика, нібито у цьому котлі спалює білоцерківські шини. Через це, мовляв, така кіптява?
— Це повна нісенітниця. У котлі спалюється вугілля разом із подрібненою деревиною. Правда, вугілля зі Львівщини, позаяк немає можливості купувати паливо із Донецького вугільного басейну, що може бути причиною додаткових викидів. На мій погляд, основною проблемою зайвих викидів є збільшення навантаження на котельне обладнання. Його потрібно відрегулювати під час виробничого процесу, що ми й намагалися робити. Через те зупинка виробництва, як того вимагали окремі представники громадськості, не розв’язує проблему. Повірте, керівництво фабрики в першу чергу зацікавлене у нормальній роботі всього обладнання та устаткування. Хіба ми купили новий котел для того, аби повернути собі старі проблеми? Звісно, ні!
— Тобто, теперішні проблеми із забрудненням навколишнього середовища не можуть стати на заваді роботи фабрики в цілому?
— Впевнений, що спеціалісти, які зараз працюють на підприємстві, нададуть рекомендації і нам вдасться їх виконати. Зрештою, Понінківська картонно-паперова фабрика зможе наростити випуск промислової продукції, вийти на нові потужності, збільшити відрахування до бюджету. Це неодмінно призведе до поліпшення соціально-економічної ситуації в територіальній громаді. Ось до чого ми усі прагнемо.
Gismeteo 
