Для керівника ТОВ «Агрофірма «Велес», що на Кам’янеччині, Віталія Богачика, нинішня весняна посівна кампанія за рахунком одинадцята. Як зізнається Віталій Вікторович, кожна із них була нелегкою. Але ця перевершила всі попередні. Спочатку затримували її старт і темпи робіт тривалі дощі, однак, за словами аграрія, це не найбільша перешкода для другої посівної в умовах повномасштабної війни. Довелося зіткнутися з новими складнощами. Насамперед браком обігових коштів на проведення польових робіт. Ні, проблем із наявністю у постачальників пально-мастильних матеріалів, добрив, засобів захисту рослин не було, а от ціни на них у порівнянні з довоєнним часом значно виросли. Скажімо, якщо до 24 лютого 2022-го тонна карбаміду коштувала трохи більше ніж десять тисяч гривень, то нині — 30-32 тисячі гривень, аміачна селітра вартує 27-28 тисяч гривень за тонну, що майже у два з половиною рази дорожче позаторішнього. Подорожчали і гербіциди, пестициди. Тобто все те, без застосування чого гарного урожаю не бачити. А вартість на дизельне пальне, бензин, мастила взагалі давно пустилися берегів.
І все ж працівники «Велеса» доклали максимум зусиль для того, щоб весняну посівну завершити своєчасно, в максимально можливому масштабі, усвідомлюючи, що сьогодні на плечах аграріїв продовольча безпека країни.
Зі значною кількістю викликів, які принесла підступна війна росії проти України, довелося зіткнутися й хліборобам ТзОВ «Фірма «Династія». В першу чергу, це стосується знову ж таки наявності обігових коштів, які були необхідні для придбання пального, насіння, добрив, засобів захисту рослин, проблеми з реалізацією торішнього збіжжя – пшениці, соняшника. Як зазначає директор фірми Олександр Боршуляк, усе через провальні продажі українського зерна за кордон, спричинені блокадою росії. І якщо висока ціна на добрива та пально-мастильні матеріали або підвищується, або тримається в межах минулого року, то на зернові, олійні культури – навпаки падають. За продовольчу пшеницю правлять як за фуражну.
А все через обмежений продаж українського зерна за кордон через морську блокаду російськими військовими піратами України. Тож на українському ринку продовольча пшениця 2 і 3 класу знизилася в ціні до 5900-6800 гривень за тонну. Суттєве обмеження експортних логістичних можливостей напряму впливає на те, скільки фермери й аграрії можуть продати зерна – відповідно, скільки отримати грошей, які необхідні для зарплат, посівної, виплати орендарям тощо.
Та попри все, у «Династії» знайшли вихід з критичної ситуації, – усі заплановані весняно-польові роботи провели в стислі строки, з внесенням необхідної кількості поживи і мають надію на щедру віддачу засіяного з неабияким старанням поля.
Не один рік успішно керує фермерським господарством «Ваторія» та відкритим акціонерним товариством «Городоцьке підприємство Агрохім» аспірант Подільського державного університету Анатолій Рудь. Впроваджуючи науково-обгрунтовану систему ведення господарства, сучасні технології в рослинництві, він вирощує щедрі врожаї зернових та олійних культур, уміє професійно підходити до розв’язання назрілих питань. Тож цьогорічна весняна посівна кампанія для Анатолія Васильовича є далеко не першою. І вона, як він зазначає, має свої особливості, чимало відмінностей від попередніх. Передусім, через внесені війною корективи. Посівна для переважної більшості фермерів ще важча, ніж була в активну фазу бойових дій минулої весни. Пояснюється це в першу чергу фінансуванням. Тобто, відсутністю можливості повною мірою фінансово забезпечити всі свої польові роботи. Торік у фермерів ще були якісь запаси коштів та працювала програма кредитування. Такі програми мали місце й цьогоріч, але грошей виділялося недостатньо для покриття всіх потреб. Розв’язати проблему можна б було, якби сільгосптоваровиробники мали збут торішнього врожаю, відповідні на нього ціни.
Фермер також зазначив, що, окрім фінансових складнощів, непомірними цінами на добрива, пально-мастильні матеріали, не зовсім прихильною до хліборобів була і погода. Через холодні ночі, низькі температури не завжди своєчасно вносилися гербіциди, проводилися інші операції, пов’язані із сівбою. Разом з тим значні запаси вологи в ґрунті дають підстави очікувати на гарний врожай. Анатолій Васильович звернув увагу ще на такі факти, пов’язані із бойовими діями, – брак фахівців, яким довелося робочу спецівку поміняти на однострій та зі зброєю у руках стати на захист України, комендантську годину, коли заборонено працювати у полі. І це тоді, коли цвіте ріпак і саме у цей час його потрібно обробляти спеціальними засобами від квіткоїда тощо.
У процесі реформи органів місцевого самоврядування до Кам’янець-Подільської міської тергромади було приєднано 12 сільських населених пунктів, на території громад яких успішно працюють виробничі підрозділи як великих агрокомпаній, так і середні агроформування, 16 фермерів, у котрих площі посіву під урожай 2023 року становлять майже шість тисяч гектарів. На сьогодні переважна більшість із них в основному завершили посівну кампанію. Серед культур, що вирощуватимуться, – пшениця, площі якої збільшено ушестеро, кукурудза, соняшник, соя. Одними з перших вивели в поле посівні агрегати і завершили сівбу в стислі строки ТОВ ВКФ «Агро-Еко XXI», ПП «Авант-Агро», ПП «Аграрна компанія 2004», виробничі підрозділи агропідприємства «Енселко Агро» та інші.
За інформацією управління розвитку агропромислового комплексу та земельних відносин обласної державної адміністрації, попри фінансові та й воєнні складнощі, аграрії Кам’янеччини загалом дійшли фінішної прямої зароблення у ґрунт ярих і ранніх зернових культур та соняшника.
В Україні цьогоріч буде засіяно приблизно 22 мільйони гектарів площ (для порівняння, довоєнний показник становив 29 мільйонів гектарів). Загалом, за прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, у 2023 році виробництво зернових і зернобобових культур очікується на рівні 89 відсотків проти 2022 року.
Втім прогнозоване виробництво рослинницької продукції у 2023 році дозволить повністю забезпечити внутрішні продовольчі потреби України та певною мірою зберегти експортний потенціал.
Словом, українські аграрії вже другий воєнний рік показують свою силу і незламність, тож наша продовольча безпека в надійних руках.
Gismeteo 
