Вперше з початку повномасштабної війни маємо підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. З першого червня майже удвічі зросли ціни на електроенергію. Тепер одна кіловат-година коштує 2,64 гривні. Раніше споживачі, які використовували менше 250 кіловат-годин, платили 1,44 гривні за 1 кіловат-годину. Хто використовував електроенергії більше, сплачували вже по 1,68 гривні. Тепер такого диференційованого підходу немає.

Думаю, варто зазначити, що в липні минулого року Верховна Рада прийняла мораторій на підняття тарифів на житлово-комунальні послуги. Він діє протягом воєнного стану й шести місяців після його завершення. Йдеться лише про тарифи на теплопостачання та гарячу воду, газ та газопостачання. Цін на електроенергію це не стосується.
Не можна сказати, що рішення про підвищення ціни на електроенергію стало для українців несподіваним — мова про це вже велася неодноразово. Тим більше, всі ми були свідками нищівних обстрілів обʼєктів нашої енергетичної інфраструктури. Тому, хоч і питання підняття тарифів завжди є чутливим і навіть болючим для наших громадян, цю новину ми, здається, сприйняли більш-менш стримано. У червні найдовший світловий день, тож поки що подорожчання не надто вдарить по кишені. Що буде взимку — інша справа.
Новий тариф діятиме до кінця 2023 року. Чи залишиться він на цьому ж рівні, чи зміниться — наразі невідомо. Однак, стверджують фахівці, встановлений тариф все одно не відповідає реальній вартості електроенергії. Ринкова ціна повинна становити не менше 5,5 гривні за кіловат-годину. Думаю, рано чи пізно ми прийдемо до цієї позначки. Це лише питання часу.
А як нині споживачі реагують на підвищення тарифів? Про це запитали жителів області.
Людмила КРАВЧУК, пенсіонерка (Віньковеччина):
— Самі розумієте, підвищення тарифів завжди було болючим. Будь-яке зростання цін на житлово-комунальні послуги викликало обурення. Особливо складно нині, під час війни. Адже ніхто з нас не почав жити краще. Тому й новина про подорожчання електроенергії мене дуже схвилювала. Я живу одна, тож звикла розраховувати лише на власні сили. Не люблю докучати своїми проблемами дітям. Ось уже коли зовсім не зможу, тоді й звернуся до них за допомогою. Так ось, влітку я витрачаю в середньому 80 кіловат за місяць. Взимку — 120-160, бо опалення індивідуальне, а насос до газового котла на електриці працює. Тож підрахувала, що за новими тарифами влітку буду платити за світло на 100 гривень більше, ніж раніше, а взимку — аж на 200 гривень більше. Ось і рахуйте, якою буде ця різниця за цілий рік. Невесело, звичайно. Але, як подумаю, як наша енергетика постраждала від безконечних обстрілів російських окупантів, то перестаю обурюватися. Державі теж треба допомогти. Нині дуже скрутний час. Тому взаємна підтримка важлива.
Софія БАЛИЦЬКА, медсестра (м. Хмельницький):
— Кому може подобатися підвищення тарифів? І мені не подобається. Це додаткове навантаження на сімейний бюджет. А зарплату мені ніхто не піднімав. І двоє діток-школярів виховуємо з чоловіком. Ми завжди економимо електроенергію, навіть телевізор без світла дивимося. Тепер доведеться ще більше заощаджувати. Але я згодна платити і за цими цінами, аби лиш світло було, аби минула зима не повторювалася.
Марія СОВКУН, пенсіонерка (м. Волочиськ):
— Чому зробили тариф однаковий для всіх? Раніше було, на мою думку, справедливіше: для тих, хто менше споживає, і ціни нижчі. Тепер однаково для всіх зробили. То хіба я можу зрівнятися з якимись заможними людьми? Вони будинки мають великі, світла багато витрачають. То хай би їм і зробили більший тариф. А нам, хто, використовує, приміром, 100 чи 120 кіловат, знизили ціну. Хіба я не права?
Оксана МОТИКА, касир (м. Хмельницький):
— Я живу в новобудові. Хороший район, квартира прекрасна. Але в нас все на електриці — і плитка, і котел. Уявляєте, скільки ми платимо? Тому маю закономірне питання: а чому для таких, як я, хто використовує електроенергію для опалення, не запровадять спеціальний тариф? Тепер, після подорожчання, узимку нам скільки грошей доведеться віддавати? Чомусь про нас ніхто не думає…
Олександр СВЯТЕЦЬКИЙ, водій (Камʼянець-Подільський район):
— Маю власний будинок. Тяжко його будували, років десять. Опалення газове. Але ж котел без електроенергії не працює. Тому без світла нам ніяк. Взимку постійно за місяць використовуємо 350-370 кіловат. То тепер уже треба буде платити тисячу гривень за світло. Ми не мільйонери, зовсім ні. Бо люди чомусь думають, якщо хтось має будинок, то вже олігарх. Ми ще й городик на своїй ділянці маємо, огірки й помідори садимо. І курей та кролів тримаємо. Рахуємо кожну копійку. Тому кожне підвищення тарифів теж для нас відчутне. Складно буде. Але, думаю, нині ми повинні згуртуватися, не розкисати, а з усіх сил підтримувати наші Збройні сили. Працювати на Перемогу.
Петро Антонович, пенсіонер (смт Ярмолинці):
— Я вже старий — 78 років маю. Живемо з дружиною вдвох. Світло дуже економимо. Значить, будемо економити ще більше. Може, будемо вкладатися в 60 кіловат за місяць. Палимо в грубці дровами. А вони теж дорожчають. Як подумаю, що треба за машину дров дванадцять тисяч гривень віддати, то аж душа холоне. Отак, і дрова дорогі, і світло дороге — точно зайвий шматок хліба не зʼїси. А ми деколи ще й з маслом хочемо…
Світлана ПАРУБОЧОК, продавчиня (м. Волочиськ):
— Я поки що не дуже переживаю, бо наша сімʼя субсидію має. Комунальні послуги завжди оплачую вчасно. Тому, думаю, для нас нічого не зміниться. Настане зима — побачимо. Але світло витрачаємо ощадливо.
Валентина МАЦІВЕЦЬКА, кравчиня (Хмельницький район):
— Я вічно у боргах за житлово- комунальні послуги. Проте за світло плачу справно — боюся, щоб не відрізали. А за квартиру, тепло, воду ніяк не можу повністю розрахуватися, усе якісь проблеми вилазять. То ліки треба, то чоботи дитині терміново, то зуба полікувати… А грошей катастрофічно не вистачає. Через ці борги і субсидію не можу оформити. Звісно, це моя відповідальність. Однак, повірте, дуже грошей не вистачає. Одній з двома дітьми важко, ой важко. Тому мене засмутило подорожчання електро- енергії. Але платити буду, бо зовсім уже у боргах потону. Головне, щоб наступна зима була легшою, ніж попередня.