Подружжя Анна і Тарас Нечепоруки ще під час карантину вирішили радикально змінити своє міське життя: переїхали в с. Згар та створили фермерське господарство.
З початком великої війни чоловік Анни став на захист країни. І хоча це дало фермерці додатковий виклик, її пристрасть до фермерства та зобов’язання перед тваринами не зменшилися. Самотужки, вона почала підтримувати господарство та дбайливо піклуватися за кожною твариною.
Власниця господарства називає себе «нетиповою фермеркою». «Бо ми не доїмо корів, не відлучаємо телят від них, вони не стоять у стайні, пасуться з GPS трекером на великій території, що огороджена електропастухом. Всім тваринам ми даємо максимальну свободу і це найкраще, що тільки може бути», — пише Анна Нечепорук.
На фермі займаються вирощуванням молодняку на продаж — тільних теличок або первісток продають людям на корову, за якою вони доглядають та доять.
«З бичками ситуація складніша, вони частіше йдуть, на жаль, на м’ясо, але коли купують бика для корів, то я дуже тішусь, бо вони в нас красунчики», — ділиться фермерка.
Як вам такий формат ферми?
Gismeteo 
