Триста кубів газу на місяць у зимовий період — це багато чи мало? Значна частина селян приблизно стільки і споживає, бо чималенькі в нас хати — полюбляють українці мати велике житло. Що селяни? Й у місті обігрів великої квартири, обладнаної котлом, потребує приблизно стільки ж енергоресурсу. Колега бідкається: «Минулої зими, як не намагалася, а у 300 кубометрів ніяк не втиснуся. І вікна ж сучасні, і температура в оселі вище 19 градусів не підіймається, а газу споживається вкрай багато. Але торік я платила десь 330 гривень за опалення — що буде цьогоріч?» Ми з нею порахували: 200 кубів піде за «пільговою» ціною 3,6 гривні, а ще сто — «по повній» — 7,188 гривні за куб. От і набігає майже півтори тисячі на місяць лише за блакитне паливо. Це нормально?!
Те, що підняття тарифів у шість разів не обґрунтоване, казали усі, хто не у владі. І «Подільські вісті» писали про це (див., до прикладу, «ПВ» від 12 березня — «Газ гуляє в гаманці», від 21 травня — «Тарифні ягідки», від 26 травня — «Безглузда арифметика»). Але, мабуть, напередодні холодів доведеться знову повернутися до цієї теми (було щире сподівання, що владці оговтаються та зрозуміють — брехливі їхні тарифи, зменшать їх). Бо нам усім платити за цими «вовчими» тарифами, затвердженими  Національною комісією. 

Можливо, пам’ятаєте, як голосно уряд волав у травні: тарифи справедливі! Аби це довести, ми запросимо до перевірки чотири найвідоміші аудиторські компанії світу — Ernst & Young, KPMG, PwC і Deloitte. Щоправда, результати перевірки чомусь голосно вже не звучали ні з екранів, ні зі шпальт, бо диявол приховався в деталях! У «Звіті робочої групи щодо розкриття інформації стосовно методології формування та проведення огляду розрахунку роздрібних цін на природний газ для потреб населення», підписаному  23 червня, справді, вказується, що «робоча група перевірила та підтверджує математичну коректність розрахунку». Як бачите, ніби все гаразд — пораховано правильно. Але у звіті вказано й таке: «перевірка вхідних даних не проводилася, оскільки це не було метою роботи» — це перше. А друге: «робоча група пропонує НКРЕКП для підтвердження інформації, зазначеної в першоджерелах, сформувати детальне технічне завдання та провести додаткову комплексну спеціалізовану перевірку із залученням незалежних фахівців».
Ще раз повторимося: тарифи пораховані правильно, на базі закладених у них цифр. А от чи правильно початкові цифри надано??? Група й пропонувала це перевірити. Поки у Києві владці не збираються цього робити, може, ми самі перевіримо? Ми ж теж деякою мірою «незалежні фахівці».
Звідки ж у підрахунку тарифів узялися некоректні цифри? Чому на нинішній час тариф не відповідає реаліям навіть математично? Вплинули кілька чинників: держава не навчилася прогнозувати ні споживання газу, ні імпортну ціну на нього, ні курс долара — звідси усі помилки!
Отже, покроково: тариф було затверджено постановою Нацкомісії № 583 3 березня поточного року. При його обрахунку вважалося, що безпосередньо населення цьогоріч використає 14,5 мільярда кубів газу, котельні для обігріву громадян споживатимуть 6,8 мільярда. Відповідно ці потреби забезпечить газ власного видобутку — 12,8 мільярда кубів плюс імпортне блакитне паливо —   8,5 мільярда. А вже 15 квітня виходить розпорядження Кабміну № 410-р «Про затвердження прогнозного балансу надходження та розподілу природного газу в Україні на 2015 рік». Баланс же передбачає, що населення використає лише 14 мільярдів кубів! Треба перераховувати тариф, бо імпортна складова зменшилася (якщо, звісно, це не вітчизняний газ у громадян вирішили вкрасти).
Другий момент: при обчисленні середньозваженої ціни газу для населення український газ обраховувався по 1590 гривень за тисячу кубів (так і є відповідно до рішення НКРЕКП № 502 теж від 3 березня щодо оплати видобутку ПАТ «Укргазвидобування»), а імпортний — по 5859 гривень. Станом на кінець минулої зими усе гаразд. А нині? Долар з того часу знизився. Окрім того, біржові ціни на нафту впали — відповідно газ подешевшав. У четвертому кварталі ми його купуватимемо, враховуючи знижку, за 232 долари за тисячу кубів (так кажуть вітчизняні посадовці). Якщо порахувати, то ціна іноземного газу виходить 4,9 тисячі! Треба вносити зміни до розрахунку тарифу та зменшувати його!
Але це не все! Чомусь наші владці виявилися вкрай неспроможними спрогнозувати попит на блакитне паливо. Щороку ми зменшуємо його споживання. Скажімо, торік ми скоротили обсяги на 16 відсотків і використали 42,6 мільярда кубів (пам’ятаєте, ще з десяток років тому цей показник сягав 75 мільярдів). Чому ж у прогнозний баланс та розрахунок тарифів заклали аж 40,3 мільярда на поточний рік? Очевидно ж, що це завищена цифра. І увесь 2015-й підтверджує це. Для прикладу, дані за перше півріччя: споживання знизилося на чверть до 13,1 мільярда кубів! При цьому населення та підприємства теплокомуненерго зменшили використання палива на 21-23 відсотки. От і рахуйте, за рік на потреби громади знадобиться приблизно на чотири мільярди кубів менше газу, ніж прогнозувалося при підрахунку тарифів. Зменшити на цю цифру частку іноземного палива у середньозваженому тарифі — вийде зовсім інша картина!
Яка саме? Можна доволі просто обрахувати навіть користуючись схемою, запропонованою НКРЕКП, тільки закласти не вісім мільярдів імпортного газу, а чотири. І ціну не 5859 гривень за тисячу кубів, як було півроку тому, а сьогоднішню — 4,9 тисячі. Матимемо «середньозважену ціну природного газу як товару» (так воно фігурує у розрахунках Нацкомісії) приблизно 2,37 гривні, а не 3,29, що вони нарахували. Тобто вже зараз можна було б елементарно скинути тариф на сорок відсотків, залишивши його економічно обґрунтованим. Бо десь ці лишки діваються.
І не тільки статистика за півріччя свідчить про суттєве зменшення споживання, а це підтверджують і посадовці. Й навіть дають прогнози: глава ПАТ «Укртрансгаз» Ігор Прокопів вважає, що споживання цьогоріч становитиме лише 34 мільярди кубів, а може, й менше. Не сорок з лишком, як записано у газовому балансі, а на 15 відсотків менше! Це як мінімум.
Те, що тариф необ’єктивний, не викликає сумнівів. Порахували-то його правильно, але використовували невірні дані. Зумисно чи ні — не нам вирішувати. Але переглядати його необхідно обов’язково. Не може родина платили лише за опалення майже 1,5 тисячі гривень — не той рівень у нас зарплат. А владі варто бути чесною перед своїми співгромадянами: намалювали нечесні цифри — перераховуйте.